Ми у Facebook
15.11.2002, 05:13

Чому сліпі жебрають?

Упродовж кількох років невелика група сліпих щодня просить милостиню біля входу до речового ринку на вулиці Замковій в Рівному. На відміну від інших категорій жебраків (циган, бомжів), ці люди мають власне житло й отримують пенсію. Та, як відомо, у наш час на пенсію не виживе й здорова людина, що вже казати про інваліда...
На даний момент на обліку рівненських організацій Українського товариства охорони сліпих перебуває 515 інвалідів по зору. Лише 130 з них задіяні на виробництві навчально-виробничого підприємства УТОС. Про це розповів заступник директора підприємства Петро Місіюк. Більше тут не можуть надати робочих місць для інвалідів, адже працюють лише два цехи — картонажний та швейний. Інші цехи підприємство змушене здавати в оренду й за рахунок цих коштів забезпечувати виробництво. За словами пана Місіюка, асортимент їхньої продукції досить широкий: щітки різноманітного призначення, свічки, килимки для автомобілів, халати, костюми. Та основна проблема полягає у відсутності попиту, оскільки сучасний ринок переповнений товарами закордонного виробництва. До того ж, подорожчання електроенергії призвело до росту собівартості продукції. Й хоча держава виділяє певні кошти, все ж налагодити виробництво у повному обсязі не вдається. Крім того, на підприємстві функціонують медпункт, спортзал та спеціально обладнана бібліотека, які також потрібно фінансувати.
Керуючий Рівненським обласним відділенням Фонду України з соціального захисту інвалідів Олег Бєлан повідомив, що цього року на потреби навчально-виробничого підприємства УТОС було виділено 50 тисяч гривень. Ці кошти призначені для зміцнення матеріально-технічної бази, тобто збереження робочих місць. Та виникає питання: як прожити одинокому пенсіонеру-інваліду, якщо 70 відсотків його пенсії йде на оплату комунальних послуг?





На правах реклами