Книжковий бізнес

55-річна Тетяна Ковальова ще кілька років тому й гадки не мала, що спробує себе в якомусь бізнесі. До цього головним джерелом її доходів була мізерна пенсія — 86 гривень. Жінці доводилось скрутно (чоловік помер). Лише щорічне лікування забирало півтисячі гривень. Раніше вона працювала на молокозаводі, але згодом "відмовили" ноги, довелося робити складну операцію на хребет. У результаті — інвалід третьої групи.
— Були дні, коли залишалась без крихти хліба, — говорить пані Тетяна. — Діти як могли так і допомагали. Але в них вже свої сім’ї, тож свої клопоти.
Ідея спробувати зайнятися книгами напрокат виникла зовсім несподівано. Але діти спочатку не сприйняли це всерйоз. Я любила читати і в мене була невеличка домашня бібліотечка — 150-200 примірників. З цього вирішила й почати...
Як говорить жінка, спочатку люди її не розуміли. Адже книги можна взяти й у бібліотеці. Навіть син сумнівався, що з цього щось вийде. Але з часом з’явилися перші клієнти. Деяким з них відразу сподобалась література. Однак багатьох книжок ще не було. Тож оперативно довелося поповнювати "фонди". Син закупив нові книги — детективи, фантастику, жіночі та ліричні романи, бойовики. Відтак кількість клієнтів швидко зросла. Постійним місцем для "дислокації" жінка обрала один з міських ринків.
— До мене постійно стали приходити студенти, охоронці, які працюють уночі, домогосподарки. Вони знаходили тут те, що потрібно. Ціну я ставлю помірну — 50 копійок на весь час прочитання. Таким чином заробляю до десяти гривень у день. Але мені потрібно платити ще за склад, вантажнику. Крім того доводиться поповнювати свою бібліотеку новинками. Старі книги також "лагоджу". А все це — витрати.
У мене часто запитують книги наших авторів, але скільки разів була в Києві ніде такої літератури не знаходила.
Працювати важко, оскільки сиджу на вулиці. З моїм здоров’ям це небажано, особливо взимку. Проте доводиться. Дехто навіть приходить до мене додому. Іноді, навіть просять дати прочитати книгу просто так, бо нема грошей. Я не відмовляю, хтось і мені коли-небуть зарадить, допоможе.
Біда в тому, що заробляти таким шляхом офіційно мені не дозволяють. Я була з цим питанням у начальника міського управління торгівлі Олександра Попельницького, та він мені заборонив. Але ж хіба я продаю?..
Щодня мешканці Рівного й не тільки залюбки приходять до Тетяни Ковальової, щоб взяти цікаву книгу. До таких належить і 32-річна Наталія. Жінка зазначає, що час від часу звертається до цієї літератури, бо в бібліотеках її просто нема, а в магазинах — дорого.
Книги напрокат — бізнес не з легких і навряд чи він знайде своє місце в Україні в цілому. Однак люди до чогось прагнуть, як-от пані Тетяна.