Діти ковтають голки, брошки, кліпси...

З початку року в обласну дитячу лікарню потрапило 19 малюків, котрі з необачності чи надмірної заклопотаності своїх батьків, мали нещастя проковтнути якусь сторонню річ. Як розповідає головний лікар Рівненської обласної дитячої лікарні Марко Конько, до них частенько потрапляють з такими оказіями діти. В основному — від року до трьох, тобто якраз той період, коли малюк цікавиться абсолютно всім оточуючим і пізнає, так би мовити, пробуючи усе “на зуб”. Причому доводиться вилучати доволі різноманітні предмети: пластмасові вироби, деталі від дитячого конструктора, голки, брошки, кліпси, кістки, шматки картоплі, моркви, шкірки від овочів та фруктів, квасолю, горох, зерна соняшника, арахісу, гарбуза, кісточки абрикоса. Також маленьких пізнайків приваблюють копійки, пластмасові ковпачки від авторучок. А нещодавно, продовжує свою розповідь пан Конько, до них привозили з Корецького району дитину, яка проковтнула металевий ланцюжок довжиною 11 сантиметрів. Предмет застряв у бронхах — довелося оперувати. Проте малюк переніс операцію нормально і зараз батьки тішаться своїм чадом і, скоріше за все, чатують за ним на кожному кроці. А ще привозили 4-річну дитину, котра ковтнула авторучку. Лікарям довелося вилучати річ із стравоходу.
Марко Конько стверджує, що найголовніше у такому випадку, щоб дитину своєчасно доставили в лікарню. Довготривале перебування сторонніх речей в організмі може викликати дуже тяжке запалення легенів. Був випадок, розповідає головний лікар, коли в тілі малюка знаходився якийсь предмет, а лікували запалення легенів. Процес затягувався, а результату — жодного. На щастя, дитину врятували. Стороннє тіло, що потрапило в легені, бронхи чи трахею, і довший час не вилучається, може викликати омертвіння тканин і призвести, зрештою, до смерті. Та, за словами пана Конька, за останні сім років лікувальної практики летальних випадків не траплялося і, дай Боже, щоб на цей предмет статистика була відсутня й надалі.
Також батьки мають знати, констатує Марко Конько, що маленьким діткам вкрай протипоказано давати зернята. Правда, горе-годувальники часом зловживають цим, а їхні діти стають жертвами їхнього недогляду. Малюк не винен в тому, що так охоче спішить пізнати оточуючий світ — він вабить його, як незвідана таїна, як далека зірка, що не дає спокою астроному.