Українське підпілля очима росіян

Скажімо, гість передачі, якийсь співробітник КДБ МВС України (в 1952-54 роках) на прізвище Санніков заявив, що “оунівці були готові співробітничати хоч із чортом та дияволом, аби лише москалів не було в Україні”.
Ще одним цікавим моментом стала розповідь ведучого про те, що снодійний газ, який застосували співробітники ФСБ для ліквідації чеченських бойовиків в жовтні 2002 року, був новинкою лише для молодшого покоління співробітників спецслужб. Виявляється, ще півстоліття тому радянські чекісти для боротьби з українським озброєним підпіллям активно використовували спецпрепарат “Тайфун”, снодійний газ миттєвої дії. Якщо потрібно було захопити бойовиків живими, запускали в дію спецпрепарат. Українська держбезпека отримувала все, що придумували в московських секретних лабораторіях. Наприклад, широко використовували спецпрепарат “Нептун 47”. Цю речовину додавали в їжу або ж воду і людина на дві години поринула у глибокий сон з галюцинаціями. Після пробудження вона відчувала неймовірну спрагу і заради ковтка води була готова на все. Ця перша година вважалась найкращим часом для допиту.
Чи не вперше в передачі прозвучала інформація про те, що останніх бойовиків добивали аж у 1961 році, натомість Сталіну ще в 1951-му доповіли, що озброєне націоналістичне підпілля в Україні ліквідоване.
Зацитую мовою оригіналу висновок, який зробили учасники передачі наприкінці: “Вооруженное подполье на Западной Украине было уничтожено, но подавить украинское националистическое движение не удалось. Именно поэтому в 1991 году Украина вышла из СССР”. Виявляється, у братів наших старших все дуже просто. Варто було вчасно придушити український націоналістичний рух — Україна ніколи не була б незалежною державою. Такий собі легкий, ледве помітний жаль за тим, що недостатньо українців мордували у ГУЛАГах та на Соловках. Здається, що навіть через десять років після розпаду радянської імперії російська імперія так і не може змиритися з тим, що вона вже перестала бути старшим братом для інших народів.