Ми у Facebook
15.05.2003, 22:35

Острозький цукрозавод потрапив у цейтнот Новим власником Острозького цукрозаводу стала компанія ЗАТ “Дубноцукорагро”

Ще до початку розмови з новим директором ВАТ “Острозький цукровий завод” Миколою Прядком мою увагу привернула одна деталь у його робочому кабінеті: стрілки на великому настінному годиннику зупинили свій хід. Коли почав вишукувати в цьому певну символічну ознаку, молодий керівник лише посміхнувся: “Годинник завмер, коли на заводі господарював колишній власник. Ми й справді тоді потрапили, як кажуть шахісти, у цейтнот”.
— Попередній власник заводу не зміг повернути банківський кредит, і “Укрексімбанк”, який надав позику, готовий був продати майно підприємства з молотка, — пригадує непростий період у житті острозьких цукровиків пан Микола. — Борг перед банком ліквідувало “Дубноцукорагро”, відповідно до дубенчан перейшов і контрольний пакет акцій нашого заводу. 28 березня відбулись збори акціонерів ВАТ “Острозький цукровий завод”, і після них, 2 квітня рада товариства призначила мене директором.
— Отже, можна сказати, що минулий виробничий сезон був не найкращим для підприємства ?
— 35-й за ліком сезон для Острозького цукрового заводу став не найгіршим з огляду на кількість заготовленої та переробленої сировини. Останні три-чотири роки ми стабільно переробляли по 120-140 тисяч тонн цукросировини. Торік же підприємство заготовило і переробило небувалу кількість буряків — 226 тисяч тонн. Однак вдарили морози, які сягали у грудні до 20 градусів. Несподівано виникли певні проблеми у подачі сировини на переробку, дві доби довелось простояти через поломку газової печі. Але в цілому завод був непогано підготовлений до сезону переробки солодких коренів. Інша справа, як повели себе із бурякоздавачами колишні керівники та власники заводу. Сьогодні ми не можемо знайти відповідних договорів, які регламентували взаємостосунки між виробниками та переробниками сировини, зникла й бухгалтерська документація. Нині нам доводиться лише розмовляти з бурякоздавачами, яким заборгував завод: вони вимагають свої гроші, цукор — те, що їм належить згідно з договорами.
— Усі ці борги перед здавачами зараз, вочевидь, ляжуть на плечі нового власника заводу?
— ЗАТ “Дубноцукорагро” не відхрещується від боргів свого попередника. Ми зараз проводимо акти-звірки з усіма, хто в минулому сезоні здавав в Оженин цукрові буряки, хто транспортував і приймав сировину. Пройде певний проміжок часу, поки ми розрахуємось з усіма партнерами.
Зараз наше підприємство готується до переробки цукру-сирцю наприкінці травня. До речі, до 1993 року Острозький цукрозавод регулярно, по 6-8 місяців переробляв щороку сировину з цукрової тростини. Позаторік ми знову відновили переробку сирцю.
— В останні роки встановилось серйозне суперництво поміж Дубенським та Острозьким цукровими заводами за сировинну зону в нашій області. Бурякопункти підприємств нерідко знаходились на “чужій” території, незважаючи на те, що нібито існувала джентльменська домовленість сторін. Як вирішуватиметься ця проблема з переходом ВАТ “Острозький цукровий завод” під крило дубенчан?
— Вже наступного дня після вступу нашого заводу у склад компанії агрономи острозького і дубенського підприємств об’їхали зони бурякосіяння і одразу розмежувались. Це не новина. Така практика існувала завжди. На Рівненщині було шість цукрових заводів і кожен з них мав певну сировинну зону. Отже, ми провели межі між зонами, і зараз виготовляємо карту, на якій вони будуть чітко окреслені. А вибір виробника сировини заводу, на який він бажає здати вирощені буряки, залишається за ним.
— Як відреагував колектив цукрозаводу на прихід нового власника?
— У перші три місяці цього року ми знаходились, як то кажуть, у підвішеному стані. Люди не розуміли, що відбувається на заводі, не володіли ситуацією. Розповсюджувались чутки про те, що підприємство доживає свої останні дні, що його поріжуть на металобрухт. Одне слово, настрої в селищі цукровиків, яке живе за рахунок заводу, були кепські. І коли наприкінці березня у нас вперше побували керівники ЗАТ “Дубноцукорагро” і виступили перед інженерно-технічними працівниками, а потім відбулась зустріч з ними у райдержадміністрації, то дубенчани дали усім зрозуміти, що Острозький цукровий завод не буде порізаний на металобрухт ні сьогодні, ні завтра. Адже — це порівняно нове і перспективне підприємство
— У чому ще проявляється присутність на заводі нового власника?
— У нас зараз регулярно бувають досвідчені фахівці з Дубна, які ведуть шеф-контроль, діляться своїми виробничими секретами. Нині ЗАТ “Дубноцукорагро” — це вже шість цукрових заводів, і їх фахівці постійно спілкуються між собою, обмінюються передовим досвідом, останніми новинками у цукровій галузі. Впевнений, що у складі авторитетної цукрової компанії наш завод ще повніше й ефективніше розкриє свої можливості.





На правах реклами