“Рівнеазот” зупинився. Чи назавжди?

А тут ще й столична газета “Дзеркало тижня”, підлила масла в огонь: “Сьогодні ВАТ “Рівнеазот” нагадує величезну фінансову піраміду. Керівництво заводу радіє тому, що місяць у місяць зростають обсяги виробництва і продажу. Умовчуючи, проте, що збуває продукцію за ціною, нижчою від собівартості. Працюючи собі ж у збиток, підприємство не лише свідомо знижує вартість державного пакета акцій, а й створює ситуацію, за якої держава виявляється боржником “Рівнеазоту” з податку на додану вартість. Збитки “Рівнеазоту” сьогодні зростають на 20 млн. гривень на квартал. Борг по заробітній платі досяг чотирьох місяців. Вже кажуть, що незабаром відбудеться 50-відсоткове скорочення персоналу. Соціальна напруженість досягла критичної позначки. Цілком відсутнє фінансування модернізації виробництва. Аварії, що супроводжуються викидом в атмосферу аміаку, вже давно не новина”.
Щоб хоч трохи прояснити ситуацію, наш кореспондент зв’язався з директором підприємства Віктором Леуненком і запитав:
— Пане Вікторе, чому зупинився “Рівнеазот?”
— Для проведення ремонтних робіт, згідно з раніше визначеним регламентом. Триватимуть вони десять днів. З понеділка виробництво знову запускаємо.
— Чи передбачається масове — на п’ятдесят-шістдесят відсотків — скорочення робітників?
— Про це мова не йде. Хоча... на виробництві є зайві люди. Для багатьох ми запропонували перенавчання, перекваліфікацію, бо дещо змінені технології виробництва. На жаль, не всі хочуть перекваліфіковуватися.
— Скільки підприємство заборгувало працівникам?
— Скажу так, я очолюю виробництво вісім місяців і за цей період затримки із зарплатою не виникало, хіба що на два-три дні. А борги колишніх керівників доводиться погашати. Зараз почали виплату грошей за березень. У мене, на жаль, немає чарівної палички, щоб одним її помахом розв’язати всі проблеми. А ось програму, як вивести завод із кризи, маю. Підкріпити б її фінансово... Шкода, але й держава, в управлінні якої знаходиться контрольний пакет акцій, не в змозі фінансово допомогти нам, більше того, вона ще й своїх боргів не віддала підприємству. Не знаю, чи сам Господь допоможе сьогодні “Рівнеазоту”...

(У наступному четверговому номері газети — продовження теми Рівнеазоту” за матеріалами Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації)