Реаніматор КВН готує бенефіс

— Пане Анатолію, ви майже ровесник КВН, та й знаєте про гру не з розмов. Як сприймаєте сьогоднішній стиль “веселих та найкмітливіших”?
— Я в КВН з 19-ти років. Ми, тобто команда МІБІ (Московський інженерно-будівельний інститут) грали ще в “той”, радянський КВН. Звичайно ж, часи змінились — змінились і жарти. Але я не противник нововведень. Якщо наслідувати по букві жарти минулого, можна й самому стати минулим. Але є одне “але” — це мова. Традиційно мова гри — російська. А теперішні жарти носять колорит Остапа Вишні, такий КВН швидше можна назвати “гумориною” чи “жарти у шароварах”. Я зовсім не противник української мови — в Україні просто потрібно започаткувати “свій” гумор. Адже всі жарти “калькуються” з російської. А це не завжди можливо — українські еквіваленти не такі смішні, у них зникає гра слів.
— Одні вважають КВН розвагою, інші — мистецтвом. Як ви сформулюєте визначення КВН?
— Звичайно, багато гумористів вважає КВН сурогатом мистецтва. Не буду говорити мистецтво це, чи ні. У мене просто інший погляд на КВН. Це спосіб життя, який вимагає фанатичного ставлення до своєї справи. Коли ти в КВН — маєш відчувати команду не лише на сцені, а й у житті. Це своєрідна тусовка, і той, хто туди потрапив, вже не “випаде з обойми”.
— Ви народились в Одесі, зростали у Вінниці, мешкали і працювали в Москві, Києві, але Рівне знаєте не гірше. Як оцінюєте гру місцевих команд КВН?
— Рівне — взагалі унікальне з цієї точки зору. Це одне з небагатьох міст, де гра має підтримку з боку влади: управління у справах сім’ї та молоді створило Лігу КВН Рівненщини. Здавалося б, змагання повинні збирати повні зали, рівень гравців має зростати. Але цього не відбувається. Рівненський КВН “тупцює на місці”. Так, рівненські кавеенщики піднялись з нічого, вони заявили, що щось таки можуть, але на цьому й зупинились.
— Яка, на вашу думку, причина такого “застою”?
— Насамперед те, що жодна команда не дотримується регламенту. Це хвороба зросту. Існують певні правила гри: тема, якої потрібно триматися упродовж конкурсу. Замість того, щоб жартувати на вибрану тематику, команди “ліплять” у свій виступ десятки не пов’язаних між собою жартів. Так роблять на телебаченні, але там це вимушена дія після редакторських ножиць. І найсмішніше те, що журі несвідомо підтримує таку “політику”. Їх оцінка прямо пропорційна гучності сміху залу, на регламент майже ніхто не дивиться. А це фактично — “ведмежа послуга” команді. Інша причина того, що КВН у Рівному не розвивається, — відсутність професійної режисури.
— Хіба команда не повинна сама працювати над собою? Якщо їй хтось пише сценарій, вона втратить власне обличчя, чи не так?
— Звичайно, якщо сценарій написаний заочно, що нерідко трапляється у нас. Можу із впевненістю сказати (а я на цьому вже “собаку з’їв”), що кожній команді на початку кар’єри потрібна професійна підтримка досвідченого режисера й сценариста. Мене завжди вражає, якщо якийсь горе-сценарист напише сценарій і продає його тій команді, яка більше дасть. Це непрофесійно. Команду треба бачити, знати її ззовні і внутрішньо. Добре, коли команда пише сценарій самотужки.
— Ви швидше “кавеенщик-сценарист”, ніж актор?
— Напевно, так. Я пишу сценарії починаючи із далекого 1978-го. До 25-річчя творчої діяльності й приурочено бенефіс. За ці роки траплялися різні команди. Тих, що починали з нуля, вчив азбуці КВН — був так званим “дитячим тренером”. Деякі команди, навіть такі як ХАІ, просто “купляли” набір жартів. А деякі прибігали за кілька днів до змагань і просили допомогти. Доводилося попотіти, щоб “реанімувати” таку команду.
— Така “реанімація” коштує грошей. Як визначаєте розмір плати за підготовку до гри, чи у вас є стала “такса”?
— Відповім анекдотом: Бабуся продає біляші по 50 копійок, а поряд мужик — по 5 гривень. Його запитують, чому така різниця в ціні. Він спокійно відповідає: “А що ви хочете? У мене борги...” Тобто кожен виходить із власних можливостей. А я визначаю плату відповідно до можливостей команди.
— Дійшли чутки, що на ваш бенефіс у Рівне приїдуть “зірки КВН”, наскільки вони достовірні?
— Вже сьогодні можу впевнено назвати ті команди, які 99-відсотково будуть присутні. Це “Матадори” та “Хуторяни” (Київ), “Три товстуни” (Хмельницький) “Девчонки из Житомира”, “Пушкарі” (Одеса), “Братья по...” (Маріуполь), “Гуморок” (Вінниця). Це далеко не всі, кого планую запросити. Будуть молоді команди КВН з Рівненської області. Окрім кавеенщиків, плануються й естрадні виступи. А взагалі моя ідея — довести, що Рівне може стати “гаванню” для проведення подібних заходів. І зробити таку “зустріч друзів” щорічною.