Сергій Васильчук: З бухгалтера — у чиновники

— Пане Сергію, чи не означає ваш перехід на нову посаду того, що перспектив у ВАТ “Рівнеазот” вже немає?
— Перспективи у підприємства є, але я належу до тих, кого завжди цікавить щось нове, так би мовити, люблю вдосконалюватись. На посаді головного бухгалтера для мене цікавого нічого вже не було. Цю роботу знаю до автоматизму, без похвальби вважаю себе одним з кращих знавців податкового законодавства, тому що перевірки “Рівнеазоту” були з усіх боків, які тільки органи його не перевіряли. У судах спільно з аудиторами вигравав справи, юрист мені був не потрібен. Жодного суду з податковою інспекцією ми не програли. Тому великої зацікавленості у подальшому перебуванні на посаді головного бухгалтера не було, хоча колектив бухгалтерської служби чудовий і з професійної і людської точки зору. Звичайно, можна було й далі працювати за накатаною схемою, але в моєму віці, вважаю, ще рано зупинятися в рості... Тому пропозицію від міської влади прийняв. Хто б що не говорив, але місто спільними зусиллями влади та мешканців розквітає, і все ж є деякі негативні моменти, пов’язані швидше із загальною економічною ситуацією в державі. Якщо хоча б трохи вдасться реалізувати те, що собі запланував, то буду вважати, що недарма їм державний хліб. Можливо, допоможу людям в пошуках роботи через залучення до підприємницької діяльності. Причому таким чином, щоб не було жодного тиску на великий, середній і малий бізнес, а була співпраця міської влади з представниками бізнесу. Вони разом мають дбати про наповнення бюджету.
— Очевидно, коли ви дали згоду обійняти нову посаду, то підготували пакет пропозицій. Яке ваше бачення розвитку економіки міста?
— Пакет пропозицій можна коментувати тоді, коли він буде затверджений і ці пропозиції почнуть впроваджуватись.
— Але ж ідеї у вас є?
— Безперечно. Оголошувати їх буду поступово. Можна наговорити зараз багато гарних слів, але раптом вони не будуть втілені, навіть через причини, незалежні від мене. Як уже зазначав, основну увагу приділятиму розвитку великого, середнього і малого бізнесу. Чим вищою буде ділова активність людей, чим більше людей будуть самостійно заробляти собі на проживання, тим інтенсивніше зростатиме рівень життя людей. Дії влади в даному випадку вбачаю в координації. Разом з тим при розробці стратегічного плану міста мають бути враховані інтереси всіх мешканців Рівного. Тому що, наприклад, проблеми мікрорайонів Ювілейного і Північного зовсім різні. Для того, щоб суб’єкти підприємництва успішно працювали, маємо якнайменше адмініструвати їх роботу. Адміністрування і ринкові відносини взаємонепоєднані.
Для того, щоб підвищувати добробут рівнян, необхідні інвестиції. Треба займатися пошуком українських інвесторів та іноземних, показати наше місто, які воно має переваги, природні та людські ресурси. Гадаю, на повну силу треба використовувати географічне розташування, тобто наближеність до кордонів. Зрештою, інвестиційний клімат у державі залежить від законів і правил гри, які встановлюються державою. Якщо ці правила не будуть змінюватися на краще, і ми, зокрема, не будемо змінювати їх у Рівному, тоді буде важко. Ніхто ж не хоче ризикувати своїм капіталом, інвестуючи його в українську економіку. Нам треба зробити все, щоб цей клімат покращити. У цьому плані, вважаю, треба активно співпрацювати з депутатами обласної та Верховної рад.
— Перші дні перебування на новій посаді не виявилися для вас складними?
— Скажу, що ні. На попередньому місці роботи займався не чисто бухгалтерським обліком підприємства, а також плануванням фінансів, економікою. Маю досвід співпраці з міністерствами та відомствами, Фондом Держмайна, з міською та обласною владою, Кабміном. Єдине, що для мене нове, так це те, що треба багато знайомитися з людьми. Попередній колектив мав свій менталітет і був трохи віддалений від Рівного. Нині розробив собі графік знайомства з найбільшими підприємствами міста. Думаю, що у них є такі проблеми, які можна вирішити на місцевому рівні. Є проблеми по “Газотрону”, Льонокомбінату. Деякі підприємства вже збанкрутіли і тому в найкоротший термін треба вирішити земельні питання, оскільки від цього дуже багато втрачає міський бюджет. Також потрібно встановити чіткі правила, які влада висуває до майбутнього інвестора. У першу чергу це соціальний захист працівників, розширення векторів і напрямків ведення бізнесу.
— Крім вашої посади є ще начальник управління економіки. Ви не дублюєте роботу один одного?
— Я — заступник міського голови з питань економіки, торгівлі та побутового обслуговування населення і маю ширше коло обов’язків. На сьогодні мені підпорядковано три управління: зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій, управління економіки та управління торгівлі. На жаль, зараз управління економіки працює як статист. Багато контрольних завдань спускають зверху. Їх треба опрацювати, обрахувати і давати відповідь. А на живу роботу з підприємствами та аналіз економічної ситуації лишається дуже мало часу. Тому треба, щоб частина фахівців займалася живою роботою з підприємствами і людьми, щоб знати і вирішувати їхні проблеми.
— Нинішня посада дозволяє вам дати об’єктивну оцінку того, що відбувається на ВАТ “Рівнеазот”. На ваш погляд, нинішній економічний стан підприємства був невідворотним?
— Зараз я не маю права давати коментарі по “Рівнеазоту”, але свою думку можу сказати. Фінансово-економічний стан на підприємстві справді важкий. Про банкрутство, наскільки знаю, мова не йде. Справа, яка раніше розглядалася в суді призупинена у зв’язку з тим, що накладено мораторій на реалізацію частки державного майна. Схема виходу підприємства з цього тяжкого становища — якнайшвидше реалізувати на конкурсній основі пакет акцій, який належить державі. На жаль, держава сьогодні не може фінансувати підприємство. Тому, на мій погляд, підприємство треба продати тому покупцю, який візьметься вкласти в нього якнайбільше інвестицій. Сьогоднішнє наповнення бюджету від приватизації є разовим. Якщо ж людина вкладе в інвестиції вдвічі більше від ціни, за яку купить акції підприємства, то ці гроші через два-три роки повернуться у вигляді податків у бюджет. Тому зараз основне завдання — пошук найкращого інвестора і співпраця всіх акціонерів у подальшому. Поки що кадровий потенціал на підприємстві збережений і це вже добре.
— У вас є вороги?
— Вони є у всіх. Людина, яка працює і має особисту думку, має прихильників і ворогів.
— Чим ви любите займатися у вільну від роботи хвилину?
— Люблю грати у більярд, полювання, особливо зимове, посидіти з вудочкою, відволіктись від усіх проблем, які існують. В міру фізичних можливостей стараюсь підтримати спортивну форму. Колись серйозно займався футболом, поки не отримав травму. Не пропускаю нагоди побігати, за м’ячем, пограти настільний теніс.
— А більярд граєте дома?
— Я мешкаю в двокімнатній квартирі і, на жаль, дома більярду не маю.