Ось збудують туалет, тоді й станція буде

То що ж насправді “сотворило” облавтоуправління біля (і всередині) свого адмінбудинку? Судячи з кількості маршруток та автобусів, які відправляються звідси, і з того, що тут справно беруть своєрідний станційний збір (майже 5 грн. на добу) з кожного транспортного засобу — то це однозначно має бути автовокзал. Причому, не нижче першого класу. Адже в Правилах надання послуг пасажирського автотранспорту, затверджених постановою Кабміну України, чітко записано, що залежно від добової кількості відправлень, автовокзали поділяються на п’ять класів. Найпрестижніший, звичайно, перший. Для цього потрібно мати понад 150 відправлень на добу. З автостанції “Залізнична” здійснюється аж 1003 таких відправлень. Проте називати цей об’єкт автостанцією чи автовокзалом, та ще й першого класу, чомусь язик не повертається. Бо тут немає ні квиткових кас, ні кабінету начальника станції, ні кімнати для короткострокового відпочинку водіїв, ні камери схову, ні медпункту, ні кімнати чергового працівника міліції, ні буфету, ні приміщення для відділення зв’язку, ні... ще багато яких приміщень, об’єктів та атрибутів, що передбачені переліком класифікації автостанцій у згаданих вище Правилах. Немає й основного — будівлі у два і більше поверхів. Натомість облавтоуправління облаштувало у своєму адмінбудинку невеличкий зал очікування. Та це зовсім не означає, що ми потрапили на автостанцію (автовокзал).
А якщо це не автостанція, то за що ж тут беруть гроші з перевізників? І чому саме 4,95 грн., а не, скажімо, 1,80 грн. чи 10,50 грн.?
Ось що з цього приводу розповів один з перевізників пан В. (прізвища свого просив не називати):
— По-перше, вважаю, що цю плату з перевізників беруть без будь-яких законних підстав. Причому, кошти облавтоуправління збирає немалі — п’ять гривень та помножити на сто п’ятдесят транспортних одиниць, ось і порахуйте. І так кожен день. По-друге, на що ці кошти використовуються? Невже на зарплату персоналу неіснуючої станції та створення відповідних умов і послуг людям? Так ні — немає такого персоналу та й умов немає. І у випадку чого, ні перевізнику, ні пасажиру немає до кого звернутися (крім, хіба що, диспетчера, яка справно збирає гроші). А ми ж, здаючи гроші, розраховуємо на якісь послуги. Немає тут повної інформації для людей. Ні пасажиру, ні перевізнику немає де, вибачте на слові, справити природні потреби... Я не кажу вже про камеру схову, медпункт, буфет, зал чекання, довідкове бюро і таке інше.
Розповідь підприємця доповнив депутат Рівненської міської ради Едуард Герасимчук:
— Передусім хочу зауважити, що в законодавчих документах про транспорт навіть і близько немає такого поняття, як “Пункт відправлення”. Отже одна із вивісок на приміщенні облавтоуправління дезінформує людей і служить своєрідним прикриттям. Не можу погодитися з паном Котоучем (начальником облавтоуправління), що він затратив на спорудження цього “пункту відправлення” 100 тисяч гривень. Це не реально витратити стільки грошей на облаштування піднавісів. Хіба що частина коштів пішла ще на ремонт адмінприміщення. Мене, як депутата, турбує також абсолютне несприйняття керівництвом облавтоуправління ініціативи міської влади щодо створення чотирьох автостанцій на виїздах з Рівного. Чому пан Котоуч не хоче зрозуміти, що від цього виграють і перевізники, і облавтоуправління, і місто: управління матиме не одну, а п’ять автостанцій, перевізникам можна буде зменшити станційний збір, а місто розвантажиться від зайвого транспорту.
Начальник пункту відправки автобусів “Залізничний” Федір Сульжук стверджує, що дійсно щодня звідси від’їжджає 150 автобусів, які здійснюють перевезення на 77 маршрутах. Плата, яку здійснюють власники маршруток станції, коливається і залежить від кількості здійснених рейсів, кілометражу.
— На сьогодні у нас готовий для експлуатації новий зимовий зал відпочинку і йде будівництво громадської вбиральні, — розповідає пан Федір. — Як тільки це буде завершено, подамо документи в облдержадміністрацію на перереєстрацію пункту в автостанцію 4-го класу. Справді, через те, що в нас здійснюється така велика кількість рейсів, ми можемо подавати документи на перереєстрацію в автостанцію 1-го класу, але для цього потрібно виконати ряд умов. Основні серед них — медичний пункт, другий поверх зали та інші.