Ціни не “кусаються”. Поки що

Ринки — під пильним оком
І справді, майже щодня на продовольчих ринках Рівного можна зустріти працівників податкової міліції, різних контролюючих управлінь, ринкову міліцію, які здійснюють нагляд за цінами. Звісно, дехто з підприємців у влучний момент на цьому нагрів руки. В основному за рахунок того товару, який вони закупили ще до подорожчання. Адже збували його вже удвічі дорожче, ніж купляли. Але коли вичерпався запас, у кожного з них постало питання про купівлю нового товару. Ось тут знову все стало на свої місця. Купив по три гривні, накинув двадцять копійок, що за день продав, те й маєш.
У той же час на телеекранах телевізорів та на шпальтах газет щодня з’являються сентенції посадовців про ціни: “Ситуація на ринку продовольчих товарів стабілізувалася”. Але чи справді воно так? Авжеж, ціновий бум, який набрав гучного розголосу в країні ще два місяці тому, давно спав. Чи були винні звільнені голови адміністрацій у тому, достеменно невідомо. Знаємо тільки одне — крісла губернаторів їм більше не бачити, а проблеми, мабуть, таки залишилися. Бо багатьом підприємцям доводиться несолодко. Декотрі з них опиняться, так би мовити, “біля розбитого корита”. Ця ж доля спіткала і жінку-підприємця з Гощі.
— Невже ви думаєте, що я підняла ціну вдвічі більше, ніж купила товар? — дивується вона. — Та з такими темпами я за три дні поховаю свій бізнес, бо ж не витримаю конкуренції! Люди не дурні. Якщо в мене однієї дорожче, то в інших — дешевше. Однак перевіряючі мене “душать”.
Аналогічна ситуація в продавця ринку “Моріон” Олени, яка придбала гречку за п’ять гривень п’ятдесят копійок за кілограм. Купляла її з розмахом (надіючись підзаробити). Але кількість бажаючих запастися дорогою крупою швидко зменшилась і товар не реалізувався.
— І знизити ціну — серце болить, бо ж розумієте — кровні, і продати не можу, — бідкається вона. — Але напевно мушу працювати на збитки, бо сусідка продає вже гречку по чотири шістдесят...

Рекомендовані ціни...
Де ж тоді бере початок заплутаний клубок проблем? Практично всі українські регіональні газети вже надрукували перелік рекомендованих цін (визначений відповідними державними владними структурами) на продовольчі товари. Можливо, саме завдяки цьому в південних областях підприємці узгодили цінову політику і продають товари за цінами, наближеними до рекомендованих. А яка ж тоді ситуація в Рівному? В міському управлінні економіки також перелік цін є. Заступник міського голови Сергій Васильчук надав цей перелік редакції. Тому, взявши список у руки, довелося побігати між торговими рядами. Що ж виявилося? Борошно вищого µатунку можновладці рекомендують продавати по 1,40-1,70 грн., а на прилавках Центрального продовольчого ринку — 2,00-2,20 грн. А от ціна на цукор не змінилася — і в рекомендованому списку, і на прилавках він має ціну 3 гривні за кілограм. Щодо цін на крупи, то деякі з них вищі за ті, що пропонує влада. Наприклад, вартість манки — 2,60 грн. (рекомендована 1,90 грн.), вівсянки 2,20 грн. (1,70-1,90грн.). Однакова ціна на пшеничну крупу — 1,60 грн. (а на ринку “Дикого” 1,30 грн.), рис — 2,50 грн. Вартість макаронних виробів уже вища за рекомендовану. На МПП “Дикий” їх роздрібна ціна коливається в межах двох гривень, на Центральному продовольчому ринку Рівного — 2,20 грн., а рекомендована ціна — 1,80 грн.
На окрему увагу заслуговує гречана крупа. Саме вона користувалася найбільшим попитом у людей під час подорожчання. Власне ціни на гречку найбільше і шокували споживачів. Якщо згадати минулий рік, то кілограм крупи-січки можна було придбати за 1,25-1,30. У самий пік ажіотажу гречку продавали за... 6,00 грн. Зараз ціна дещо спала. Продавати її рекомендують по 4,00 грн. Саме таку ціну має крупа й на центральному ринку. А от на МПП “Дикий” гречку можна придбати по 3,35 грн. на роздробі і по 3,25 грн. гуртом.
Щодо цін на інші товари, то, як правило, вони стабільні. Як у рекомендованих списках, так і на ринках вони однакові.


Хто найбільше наївся перцю
Усе здається, гаразд, проблему вирішили. Винні знайдені, ціни більш-менш врегульовані. Питання в іншому: хто ж постраждав внаслідок цього буму і чи з’явиться ажіотаж знову?
Щодо “постраждалих”, то це передусім ми з вами. Прості мешканці Рівного, які при першому сигналі “гречки на прилавках меншає, ціни ростуть, буде голод” кинулись на ринки, аби якось поповнити свої комори крупами та борошном. При цьому більшість вже не хвилювало те, що ще вчора ці ж товари були на гривню-дві дешевші. “Гребли” хто що бачив і міг. І які ж наслідки? Закупленого тепер вистачить у кожного на півроку наперед, а гречка на прилавках знову за доступною ціною. Інша сторона — підприємці-реалізатори, власники цехів з виготовлення макаронів, хліба, круп. Одні з них збільшили за цей період свої статки, хтось, навпаки, зазнав збитків (“сьорбають” і по сьогодні). Третя сторона постраждалих — це контролюючі органи. Саме вони через недопрацювання посадовців щодня мусять на ринках пражитись під спекотним літнім сонцем або мокнути під рясним дощем, сумлінно виконуючи свої обов’язки. При цьому треба шукати винних (хоч їх тут “напасеш” небагато) і притягувати до відповідальності.
Скільки ж часу триватиме ця заплутана цінова ситуація? Можливо, усе було б добре, якби посадовці не пророкували чергового підвищення цін. Щоправда, це тільки чутки, розмови за лаштунками. Бо ж усе залежить від майбутнього врожаю. Якщо намолотимо доволі збіжжя, то й без хліба не будемо. Але, враховуючи прогнози аграріїв, гарних врожаїв очікувати нам нічого. Якщо торік продавали за кордон тонну пшениці по 70 y.o., то нині доведеться купляти по 150 y.o. Бо ж без імпорту рік не протягнемо, навіть обмеживши споживання. Тому в 2003-2004 році Україна має намір імпортувати 1,5-3 млн. тонн зерна з Росії, Казахстану, Угорщини через зменшення врожаю зерна цьогоріч. Потреба внутрішнього ринку в продовольчому зерні складає 6,5 млн. тонн на рік.
От і виходить, що ходимо по лезу. Крок вліво, крок управо — поріжемось. Ціни з “натяжкою” “на місце” поставили, але чи піднімуться вони завтра знову — точно сказати не можемо. Усе залежить від наповнення ринку України власним та імпортним зерном та крупами.