Коментарі Україна на порозі війни?

Тарас Стецьків, народний депутат, фракція “Наша Україна”:
— Зрозуміло, що позиція нашої фракції однозначна: те, що робить російська сторона, не вписується ні в українсько-російський договір, ні в міжнародні зобов’язання, які давала Росія. Це пряме посягання на територіальну цілісність України. Для Росії це — чергова спроба розділити територію Азовського моря так, як цього хоче Росія. Крім цього, таким чином Росія створює проблеми для майбутньої інтеграції України в євроатлантичні структури, адже така інтеграція передбачає відсутність будь-яких територіальних спорів з сусідніми державами.
Дійсно, є тут й інша сторона медалі: думаю, що й ті політики, які спланували цю ситуацію в Росії, і ті, які все це озвучують (типу Черномирдіна), роблять — свого роду хорошу справу: вони консолідують українське суспільство. Навіть такі апологети російської ідеї в українській політиці, як комуністи, ті ж об’єднані соціал-демократи не можуть підтримувати дії, які посягають на територіальну цілісність України. Росія в своєму роді відшмагає саму себе.
Чому Кучма не вирішить усі проблеми з Путіним? Думаю, що вони вже про все домовилися. І домовляються вони, як завжди, за рахунок поступок з боку України. Україна зараз слабша, ніж Росія, Кучма слабший, ніж Путін. Звідси і мовчання. Адже в нього насправді немає проблеми з тим, щоб зняти телефонну трубку і поговорити з Путіним. То ж чому б не сказати: “Володя, припини, ну що ти робиш?!”

Леонід Кравчук, народний депутат, фракція СДПУ(о):
— Це питання міжнародного рівня, питання надзвичайно складне. Територіальна цілісність держави — це святе. Кордони — це святе. І навіть якщо вони до кінця ще не визначені, необхідно виходити з того, що не можна зараз вдаватися до дій — ні з російської, ні з української сторони – поки це офіційно не визначено законним шляхом і не ратифіковано.
Російська сторона діє, як слон у посудній лавці. До речі, це їх типова поведінка. Я не можу говорити про уряд, про президента (у них більш високо розвинена політична культура), але що стосується місцевих органів влади, то вони до сьогодні не зрозуміли, що Україна — це держава.
На жаль, у більшості представників української політичної еліти існує комплекс меншовартості й залежності — як публічної, так і реальної — від Росії. Я навіть спостерігав, що, коли президенти і Путін вітають один одного, вони це роблять не так, як, скажімо, Кучма і Шеварднадзе. Це різна постановка профілю, різний поклін і різна міміка. Це вже в крові.

Юрій Луценко, народний депутат, фракція СПУ:
— Думаю, мовчання президента в даній ситуації говорить про те, що президент — не на своєму місці.
Що стосується позиції Росії, то я не можу мотивувати її позицію. Скажу тільки, що вона не гідна держави, яка всюди вустами своїх лідерів, офіційних осіб підкреслює прагнення до братерських, добросусідських відносин з Україною. Я думаю, ці дії неадекватні, мало того — особливо зухвалі після бучливої буфонади з ЄЕПом. У цьому випадку я не хочу ні пояснювати ці дії, ні задумуватися над їх причиною, це проблема Росії, аж ніяк не України.