Чи можна прожити на гривню?

Перший день експерименту розпочався з неймовірних витрат. Вартість пачки моїх улюблених цигарок набагато перевищувала допустимі денні витрати, тому довелось купувати “вроздріб” — на це пішло 94 копійки. Зранку прийняв благодійність від мами, яка нагодувала мене смачним сніданком. У редакції залишився коровай з весілля колеги, тож співробітники також не залишили мене у біді. Підраховуючи витрати першого дня, виявив навіть залишок — 6 копійок.
Субота. У редакції вихідний. Тому грандіозних покупок та витрат цей день не передбачав. Пішки пройшовся у справах, що заощадило мені принаймні 70 копійок проїзду у тролейбусі. Від малої витрати сил та енергії їсти не дуже хотілося. Але наприкінці дня купив півбатона та 50 грамів масла. За чаєм знову ж таки довелось звертатись до маминих благодійностей.
Неділя. Сьогодні перейшов на дешеві цигарки — 30 копійок, бо треба було їхати у тролейбусі. У громадському транспорті залишив 70 копійок. Потім довелося ходити пішки, бо казна денних залишків містила аж 12 копійок. Ця сума на вушко шепнула, щоб на неї не розраховував, коли доведеться тамувати голод.
Понеділок. Від дешевих цигарок дере в горлі. Тішить єдине: палити став менше. Від запрошень колег на ранкову каву довелось відмовитись, тому що подібне благо з’їсть весь мій денний бюджет. Проте колеги знову пішли назустріч та пригостили мене цим бразильським напоєм. Заощадивши таким чином гривню, спустив її на булочку — 50 коп. та чашку чаю — 50 коп.
Сьогодні знову довелося ходити містом пішки. А що? Для здоров’я не зашкодить, та й свіжим повітрям подихаю.
Вівторок. День міста. Прокинувся о пів на дев’яту, мусив поспішати на роботу не снідавши. Цього дня мав багато справ, тому потрібно бути у кількох місцях одразу. Тож довелось витратити гривню на проїзд містом. Від неодноразових пропозицій колег нагодувати довелось відмовитись: треба все ж таки мати гордість! Також відмовився і від цигарок, які деруть горло до неможливості. Заощадив тим самим 30 копійок, які згодом витратив на проїзд, доклавши до суми вміст залишкової скарбниці.
Середа. Вранці тішить думка, що знову випала можливість витратити гривню на все, що мені заманеться. “Заманулось” мені цього дня поїсти курочку-гриль та випити пляшку пива — але всі мої мрії втілились у чашку чаю та булочку з маком.
Четвер. Щастя моє не має меж: сьогодні останній день експерименту прожити тиждень на сім гривень! На коментарі колег щодо зменшення ваги мого тіла вже не звертаю увагу.

Як мало потрібно людині для щастя! Приємно думати, що мій денний бюджет насправді більший однієї гривні. Хоча цей тиждень значно заощадив мої витрати, дещо навчив економії, та й невеличка дієта мені не завадила — я радий, що він все-таки закінчився....
Проте багато українців живуть за стандартами мого минулого тижня вже досить довгий час, і вони зовсім не експериментують над своїми можливостями. Вони просто живуть, обділені багатьма радощами життя, зазираючи у нестабільний завтрашній день та сподіваючись, що колись та й закінчиться над ними цей “експеримент”. Навіть здоровому молодому організмові шкодять подібні дієти, якщо вони тривають досить довгий час. А що вже казати про людей похилого віку, яким потрібно купувати ліки та оплачувати безкоштовні послуги лікарів?..