Здоров’я не купиш… коли його вже немає

Якщо постояти хоча б півгодини на ринку біля прилавка із продовольством і поспостерігати за покупцями, то можна помітити, що більшість із них, бажаючи отримати інформацію про якість продукту, обмежується лише одним запитанням: “Свіже?”. Звичайно, досвідчені “експерти” відразу звертають увагу на зовнішній вигляд пропонованого м’яса або овочів (деякі, наприклад, можуть визначити неозброєним оком, скільки разів “свіжоморожена” риба розморожувалась на сонечку й заморожувалася знову). Але навряд чи комусь спаде на думку докладно вивчати продукт, упакований у респектабельну тару, на якій, здавалося б, усе написано: марка виробника, склад продукту, термін придатності та інші відомості. Споживач довіряє знайомій етикетці, не враховуючи того, що вона цілком могла бути надрукована на кольоровому ксероксі в якій-небудь “секретній конторі” і що за нею переховується абсолютно непридатний до вживання сурогат. Мова йде не тільки про продукти харчування, але й про товари першої необхідності: шампуні, мило, памперси, миючі засоби та інше.
Серед історій, що повідали кореспондентовi на одному зі столичних оптових ринків, є кілька просто страхітливих. Хто б міг здогадатися, що сметану та майонез, які продаються в скляних банках, можна “переполовинити”, розливши ще в декілька банок, а недостачу доповнити... серветками! Споживачі, які роблять покупки не в магазинах, не раз виявляли у пляшці шампанського (бездоганно закупореній) проціджене кисле вино, а пральний порошок був наполовину змішаний із содою або лугом (щоб пінилося). Таких випадків можна зібрати багато, причиною цього є недбале ставлення до товарів покупців, вимушених у гонитві за найнижчою ціною купувати товари в місцях, де їхня якість ніким не контролюється.
Як повідомила “День” завідувачка відділу контролю за якістю продукції Управління із захисту прав споживачів Держстандарту на споживчому ринку цього управління Тетяна Козякова, щодня здійснюються планові перевірки суб’єктів господарювання на предмет продажу фальсифікованої продукції. “У разі встановлення факту продажу “лівих” товарів, — каже Т.Козякова — суб’єкт притягується до адміністративної відповідальності з передачею справи до слідчих органів і сплачує значні грошові штрафи”. Але якщо комусь пощастило і перевіряючі в його діяльності порушень не виявили, він може “розслабитися” — як мінімум, рік його не турбуватимуть (тобто можна спокійно порушувати).