Чи варто принижуватись перед майбутнім босом?

Отже, ви все ж таки наважились зателефонувати.
Якщо не було обумовлено іншого, НЕ ДЗВОНІТЬ:
1) в першу половину понеділка;
2) в другу половину п’ятниці;
3) в першу годину робочого дня;
4) в останню годину робочого дня.
Всім зрозуміло, що необхідно справити гарне враження одразу. Проте по телефону вас не видно, є тільки голос. Правильно, ГОЛОС! Добре було б говорити гарним, звучним, глибоким і чистим голосом. У вашому голосі не повинно бути жалібного “ну будь ласка, дайте мені хоча б якусь роботу!”. Невдахи не потрібні нікому. У вашому голосі не повинно бути хвилювання, а тільки бадьорість, спокій, чемна доброзичливість.
Припустимо, ви додзвонилися. Насамперед, привітайтеся. Потім зробіть паузу, вам можуть відповісти на вітання, хоча в пристойних фірмах, як правило, вітаються першими: “Фірма Три-Чотири-П’ять, добрий день.” У цьому випадку, зрозуміло, пауза буде зайвою. Назвіть себе. Цілком можливо, що ви потрапили на секретарку, якій ваше ім’я до лампочки, але в будь-якому випадку гірше від цього не буде... Часто труднощі викликає форма, в якій доречно представитися. Зазвичай говорять “Вас турбує...”, але це може бути також “З вами говорить...”, або “Моє ім’я...”. Як ви розумієте, секретарка не вирішує питання про працевлаштування, не варто викладати докладно суть справи, а краще запитати: “З ким я можу поговорити щодо прийому на роботу?” Якщо вам назвали ім’я цієї людини, НЕГАЙНО ЗАПИШІТЬ. Якщо людини немає на місці, поцікавтеся, коли вона буде. Не пропонуйте передзвонити вам: по-перше, це не прийнято, по-друге, вас можуть застати в незручний момент... Коли потрібна людина взяла слухавку, представтеся ще раз (хтозна, яка в нього секретарка) і обов’язково запитайте, чи може він зараз приділити вам декілька хвилин.
Припустимо жахливе: ні, він не може приділити вам кількох хвилин. Тоді запитаєте, коли було б зручно подзвонити, і поставте собі на цей час будильник. Тонкощі: українські керівники часто не роздумуючи пропонують приїхати, мотивуючи це необхідністю “бачити, з ким говориш”. Цього робити не потрібно. Цілком можливо, що ваше питання вирішиться негативно в перші декілька секунд бесіди. Наприклад, фах не той, зарплата не та, або ще щось... Але він загубить при цьому ті ж декілька секунд, а ви – декілька секунд плюс кілька годин на дорогу туди-назад. З такими темпами ви нікуди не влаштуєтесь. Пропонується формулювання: “Мені хотілося б спочатку переконатися, що це дійсно має сенс для нас обох” або “Давайте краще з’ясуємо все, що можна, по телефону”.
Приготуйте розповідь про себе секунд на 60. Почніть з імені, до цього моменту воно може бути вже забуте керівником, корисно дати можливість вислухати його уважніше. Не треба розповідати, в якому пологовому будинку з’явилися на світ, в якому році закінчили школу. Подумайте, що може цікавити роботодавця. Не соромтеся. Потрібно ОДЕРЖАТИ роботу, про те як її зберегти, або як виділитися, розмова інша. Брехати не потрібно, принаймні про те, що легко перевірити.
Якщо є два претенденти на місце з однаковою кваліфікацією, то керівник вибере того, хто більше сподобався. Або навіть не сподобався, а просто здався більш жвавою людиною.
Ще одне. Є таке поняття — “діловий стиль спілкування”. Він включає в себе мову рівну, розмірену, трохи сухувату, без надмірних інтонацій. Діловий стиль повинен залишати мінімум шансів для непорозумінь.
У випадку, якщо ви відповіли на всі запитання, і відповіді не викликали відмови, наступає момент обговорення питання про зарплату. Навіть якщо дуже незручно, потрібно зробити зусилля, і по можливості рівним голосом, без смішків і вибачень запитати, яку зарплату вам пропонують.
Подзвоніть вранці в день зустрічі, запитайте, чи не змінилися плани іншої сторони. Якщо ви дасте їй (стороні) можливість скоригувати свої плани, ви можете заробити бал.
На зустріч з роботодавцем виходьте заздалегідь. Прихопіть із собою документи (хтозна, хто там сидить на вході)...
Про одяг не будемо розповідати — це довга історія. Загальні рекомендації такі ж, як щодо інтонації під час ділової бесіди: акуратно, без надмірностей і яскравості. Якщо хочете продемонструвати свою “крутість”, робіть це за допомогою деталей: авторучкою, запальничкою, годинником, окулярами... але ненав’язливо і без піжонства. Одяг повинен бути звичний та зручний. Коли хтось в елегантному костюмі потрапляє в кишеню з п’ятого разу, стає зрозуміло, що цей костюм він одягає раз на рік.
Ви заходите в кабінет. Знайдіть місце, куди покласти свою сумку, плащ, взагалі все, що може викликати незручності. Але ні в якому разі не на стіл керівника!
Почекайте, поки розмову почне керівник. Ініціатива належить йому. Перед тим, як відповідати, поцікавтеся, скільки часу відведено. І стежте за часом. Не перебивайте. Яку б нісенітницю не почули, не переривайте співрозмовника. Не підказуйте. Це жахливо, він так мучається, якнайточніше формулюючи свої унікальні думки, і раптом ХТОСЬ приходить, і прекрасно його ж думки виражає! Не принижуйте людину.
Не сперечайтеся. Він — ваш майбутній керівник, а керівник завжди знає краще.
Питання про зарплату. Порівняйте запропоновану зарплату з прожитковим мінімумом. Врахуйте ваш сімейний стан. Зазначте на невідповідність. У випадку, якщо пропонують мізерну платню — нічого не вимагайте, тільки попросіть врахувати, що вам, певне, потрібно буде підробляти на стороні, і запропонуйте повернутися до цього питання через місяць-другий, якщо ваша робота задовольнить фірму. Не треба принижено погоджуватися на низький рівень заробітної плати. Так, вам конче потрібна робота, але не потрібно показувати, що на вас можна їздити.
Наприкінці розмови не забудьте призначити час і форму вашого наступного контакту.
Зрозуміло, описаний тут варіант дії не гарантує прийому на роботу, але підвищує ваші шанси. Безумовно, крім теорії, необхідна практика. Походіть по різних місцях, спробуйте влаштуватися.