Спалити себе хотів хлопець з інтернату

Поки лікувався — не раз слізно звертався до батьків з проханням забрати його додому. Але всі його відчайдушні намагання повернутися в лоно сім’ї розбивалися об глуху стіну байдужості: батьки дали йому зрозуміти, що його доля їх не хвилює. Вадимові поневіряння продовжились після того, як Радивилівський відділ у справах сім’ї та молоді направив його у Дубенський будинок-інтернат для інвалідів і стариків. У паперах, які супроводжували новоприбулого пацієнта, зверталась увага на його психічні вади. Тому його й поселили до відповідного контингенту, який утримується у четвертому корпусі.
Хлопець не погоджувався з таким діагнозом, за що й потрапив до ізолятора. Просив не раз у керівництва закладу перевірити його психічний стан, та не знаходив співчуття. Хотів було розповісти про свою біду керівництву, яке приїздило з області, та хлопця до високого начальства просто не допустили. Отож вихід знайшов простий. Увечері сів на ліжко, облив себе зрідженим газом з балончика для заправки запальничок, і підпалив.
Палаючого Вадима першим намагався врятувати сусід по палаті — збивав полум’я ковдрою. А потім викликали “швидку”. У лікарню хлопця привезли у важкому стані: лікарі виявили термічні опіки 2-3 ступенів. Днями потерпілого мають відправити в опіковий центр обласної лікарні.
До “психів” Вадим повертатись не бажає категорично. Каже, що краще знову повторить спробу самоспалення. Невже це єдиний вихід?