А віз і нині там?

Пасажири й рані-ше нарікали на водіїв маршруток, котрі найперше дбають про власний заробіток, а вже потім (і то не завжди) про безпеку та комфорт своїх пасажирів. Але з приходом справжньої сніжної та слизької зими скарги на неприпустимі умови маршрутних перевезень почастішали. Ось і в попередньому тижневому номері “ОГО” був надрукований лист одного з читачів, котрий обурювався “безглуздям на дорогах”, що має місце на міських та міжміських маршрутах. Прокоментувати ситуацію, що склалася, ми попросили начальника міського управління транспорту Василя Сливку:
— Нині майже всі транспортні перевезення здійснюють приватні фірми, державним залишилося лише тролейбусне управління. Щоби стати на маршрут, треба пройти конкурсний відбір. Остаточне рішення приймає спеціальний комітет, у котрому — представники ДАІ, податкової інспекції, управління у справах захисту прав споживачів, заступники міського голови. Тільки за умови відповідності всіх документів, наявності прав потрібної категорії, техогляду транспортного засобу, медогляду самого перевізника з ним заключається трудова угода, зазвичай строком на три роки. Що ж до скарг на штовханину в маршрутках, то з нового року перевозити стоячих пасажирів не дозволено, і працівники ДАІ мають повне право притягнути водіїв, що не дотримуються вимог, до адміністративної відповідальності.
Однак не все так просто. І це відчули пасажири, котрі під час рейду ДАІшників в години пік не змогли вчасно виїхати з віддалених районів Рівного. Якщо кожна маршрутка перевозитиме лише 12-14 пасажирів (адже саме стільки сидячих місць у більшості мікроавтобусів), то, щоби забезпечити оперативне перевезення пасажирів, потрібно вдвічі більше маршруток. І справа навіть не в тому, що немає стільки авто — це ще вирішити можна, якщо “кинути клич” приватникам, а в тому, що кількість маршруток не можна збільшувати безкінечно, бо ж вулиці Рівного і так ними перевантажені.
— Єдиним виходом із ситуації, що склалася, — ділиться думками Василь Сливка, — вбачається відновлення руху великих автобусів, що, на жаль, теж непросто. Ми зверталися на Львівський автобусний завод, але ті машини, що вони пропонують, дуже дорогі, а з коштами — проблеми. З упевненістю можу сказати, що в Рівному немає жодного великого автобуса, котрий перебуває в експлуатації менше десяти років. Після кримської аварії ЗМІ оприлюднили доручення Президента не випускати на маршрути транспортні засоби, старіші десяти років, але це означає майже паралізувати транспортну галузь, бо більшість наявних автобусів вже старенькі...
Однак ажіотаж навколо старих автобусів минув: зрозумівши, що списувати на брухт старі авто можна лише за умови наявності нових, вимоги до транспортних засобів дещо пом’якшили. Мовляв, головне, аби машина була технічно справна і протектор шин у нормі, а вік авто — то справа десята.
На різдвяні свята працівники автоінспекції впритул займалися маршрутками, їх технічним станом та кількістю пасажирів, але вже на другий день усе повернулося на круги своя. Тож поки управління транспорту та страж доріг ДАІ шукають виходу із замкненого кола, водії, як і раніше, нікому у перевезенні не відмовляють, а пасажири, напхавшись щільненько у маршрутку, хто подумки, а хто і вголос, згадують усіх причетних і не дуже незлим тихим словом.