Куди податись бідним орендарям?

Міська влада планує продати готель не просто за гроші, а за великі гроші. А виручені кошти поповнять куций міський бюджет. Причому готель планують продати в одні руки, оскільки від такої операції ціна буде значно вищою.
Проте у цьому питанні є ще одна зацікавлена сторона. Про своє законне право на викуп у першу чергу заявляють приватні підприємці, які орендують у готелі кімнати. Це — антикварний магазин, фотостудія “Бліц”, крамниці “Делі” та “Розвій”, перукарня “Вілея-ексклюзив”, український шинок “Люкс” тощо. Свою позицію вони мотивують тим, що у Законі “Про приватизацію” зазначено: якщо під-приємець зробив по-ліпшення, а це інвестиції у ремонт або облагородження орендованого приміщення не менше як на 25 відсотків, то він має право на першочергову приватизацію. Усі зазначені вимоги під-приємці-орендарі виконали, не забувши при цьому подати документи на приватизацію. Вони стверджують, що готові викупити орендовані приміщення за середньою ринковою ціною. Але якщо приміщення виставлять на аукціон, то позмагатися зі столичними товстосумами їм не по кишені.
Підприємці переконані, що в разі продажу готелю його буде переобладнано під черговий торговий центр, а їх викинуть на вулицю.
На останній сесії міської ради голова Рівного Віктор Чайка наклав вето на рішення депутатів міськради про продаж готелю ”Україна” нинішнім орендарям-землякам, мотивуючи це тим, що від такого продажу міська казна не надто поповниться. Отож, згідно із законом, депутати найближчим часом мають зібратися на позачергову сесію для того, щоб повернутися до повторного розгляду готельного питання. Цілком імовірно, що позиція більшості депутатів може кардинально змінитись і вони відмінять прийняте рішення. Адже не секрет, що в нинішньому депутатському корпусі міської ради є чимало залежних від влади депутатів.
— Мене найбільше обурює те, що дії влади супроводжуються, здавалося би, благородними намірами, — говорить один з орендарів, який попросив не називати свого імені, — наповнити міську казну, захищаючи інтереси бюджетників. Але ми, мешканці міста, теж голосували за цю владу, яка не бажає захищати наші інтереси, — стверджують підприємці. — Чому влада не зацікавлена в тому, щоб рівняни мали можливість розвивати свій бізнес?
Скажу чесно, було цікаво довідатися думку з цього приводу директора готелю “Україна” Володимира Шишкіна, але він виявився небагато-слівним:
— Я керую цим готелем, тобто працюю за наймом, але не є його власником. А питання про приватизацію цього приміщення вирішує власник, тобто міська влада. Продати готель чи залишити його у своїй власності — право міської влади. Я ж виконую всі розпорядження власника.
Підприємці переконані, що продаж цього приміщення київським власникам жодної користі для міста не принесе. Приклад — будинок побуту на проспекті Миру, який понад рік тому купили кияни. За цей час зовнішній вигляд цього приміщення майже не змінився, а старе приміщення за новими розцінками здали в оренду рівнянам. Ось і весь результат цієї операції.
Проте хто б там що не говорив, а з готелем треба щось робити. Нині він усе більше нагадує прохідний двір, хоча орендарі у своєму відкритому листі до Віктора
Чайки та редакцій рівненських газет зазначають, що за останні два-три роки цей будинок у центрі міста перестав бути “малиною” для кримінально-цигансько-наперсткових елементів і перетворюється на сучасний заклад відпочинку та торгівлі.