Сесійна нетерплячка

З усіх 38 питань порядку денного упродовж двох годин були прийняті рішення. Звісно, що не всьому депутатському корпусу вони подобалися в однаковій мірі. Депутати від фракції “Наша Україна” нерідко атакували доповідачів питаннями. Так, скажімо, було під час затвердження програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки, до речі, 13-го питання у порядку денному сесії. Депутат Валерій Бейлах, здається, у повній мірі змалював картину функціонування української мови в нашому регіоні. Далеко не найкращу, особливо в побуті. Приміром, в обласному центрі з’являються все нові й нові магазини, в яких персонал з покупцями розмовляє російською мовою. А на зауваження пана Бейлаха в одному з таких магазинів відповіли “А вам не все равно” і, як він зауважив, застосували моральний тиск. У даному випадку пану Бейлаху навіть поталанило. Пригадалося, як у минулому скликанні облради один депутат зайшов у магазин і теж став вимагати, щоб працівники закладу послуговувалися українською мовою. Так його взяли і просто викинули з магазину, незважаючи навіть на те, що це був депутат облради. Думаєте, його підтримали колеги? Аякже, тільки насміялися. Мовляв, нічого туди йому було ходити.
Уся справа в тому, що в нормальному функціонуванні української мови ніхто не зацікавлений. І в першу чергу — найвища влада у Києві. Державні керманичі говорять українською лише в телеоб’єктив, не краща ситуація і в Рівному. Це всі розуміють, але вдають, що надто переймаються станом української мови. Так само дивує і те, що депутати рекомендують перевізникам, щоб у маршрутному таксі лунало не менше 70 відсотків українських пісень. Наперед відомо, що на ці рекомендації перевізникам начхати і “крутитимуть” вони ту музику, яка подобається їм, а не пасажирам і нічого їм за це не буде. Словом, тема ця невичерпна, а тому в рішення з цього питання депутати нетерпляче повносили всі зауваження і пропозиції, навіть не переймаючись тим, хто і як їх виконуватиме.
Так само, не обтяжуючи себе роздумами, депутати дали дозвіл обласному комунальному підприємству “Міжнародний аеропорт “Рівне” віддати у заставу своє майно для отримання банківського кредиту в розмірі 400 тисяч гривень. За винятком депутата Віри Кобилянської ніхто так і не запитав у директора аеропорту Володимира Боришкевича, яким чином очолюване ним підприємство збирається гасити кредит, щоб не довелося це робити за рахунок обласного бюджету.
Коли всі питання порядку денного сесії були вже розглянуті, слово знову ж таки попросила Віра Кобилянська, яка висловила занепокоєння тим, як тендерний комітет при облдержадміністрації використовує бюджетні кошти на закупівлю тієї чи іншої продукції у комерційних структурах, наближених до посадових осіб облдержадміністрації. Пані Кобилянська попросила прокурора області звернути увагу на те, що діяльність такого тендерного комітету є порушенням чинного законодавства. Той чи інший керівник бюджетної установи повинен сам оголошувати тендер на виконання певних робіт. Пані Віра вважає, що розпорядження про створення тендерного комітету, як і його діяльність, є незаконними. Натомість заступник голови облдержадміністрації Василь Берташ вважає, що тендерна комісія працює на законних підставах і жодного криміналу в її діяльності немає. Цікаво, що на це скаже прокурор, котрого, як зазначив голова облради Роман Василишин, треба бачити здалеку. Принаймні на сесії він не взявся коментувати цю ситуацію.