Ми у Facebook
24.02.2005, 11:00

Рівненські підприємці — за

Зазвичай усі загальнодержавні програми мають одну спільну особливість: задумуються десь там у м’яких кріслах та затишних кабінетах, обговорюються вельми вузьким колом осіб і далі паперових папок не рухаються. На щастя, стратегія “Бізнес і суспільство”, розроблена і впроваджувана у житті генеральним директором ЗАТ “Трек Любрикантс” Сергієм Проциком, не зупинилася на рівні презентацій і вже демонструє перші результати.
Власне діяльність програми розпочалась ще задовго до офіційного представлення її на загальнодержавному рівні.
— Якщо вже довелося створювати програму, — розмірковує пан Сергій, — то чому б одразу і не продемонструвати, як вона діє. Свого часу ми створили комп’ютерний клуб “Все просто”, але з часом клуб переріс у центр розвитку молоді. Нині ми час від часу влаштовуємо семінари, тренінги. Молоді люди приходять сюди спілкуватися, вчитися, готуватися до майбутнього працевлаштування. Вважаю, проект вдався. Але це не єдина можлива форма роботи.
Тішить те, що у пана Процика з’явилися однодумці, готові брати участь у реалізації програми, та змінювати світ на краще тут і тепер.
— Сучасні бізнесові кола зацікавлені у тому, щоб зовнішнє середовище змінювалося, і змінювалося якісно, — пояснює свою позицію директор спільного підприємства Jason Mc Kenzie Валентин Шліхта. — Вважаю, що є можливість вплинути на темпи розвитку суспільства, більше того, думаю, що не останню роль у цьому розвитку повинна зіграти бізнес-еліта, яка вже почала формуватися в Україні. Тому я зацікавився цим проектом. Зараз ми намагаємося згуртувати людей, котрі розглядають бізнес не лише як спосіб заробити і накопичити гроші.
Рівненські бізнесмени, готові долучитися до програми, планують створити свого роду виконавчий комітет — робочу групу, яка займатиметься розглядом і розробкою соціальних проектів та механізмом їх втілення й фінансування. Допоки ж активісти ведуть переговори з найвпливовішими компаніями Рівненщини. Основні вимоги до потенційних партнерів — працювати чесно, а не в тіні, сплачувати податки, виплачувати зарплату, впроваджувати нові технології та брати участь у соціальних програмах, але не разових, а системних.
Найбільша проблема Рівненщини, на думку бізнесменів, — нестача робочих місць, у першу чергу для молодих спеціалістів. Тому вже зараз пан Шліхта організовує стажування для молоді, залучаючи їх до роботи у науковоємких галузях.
Кажуть, коли була революція у Чилі і Піночет прийшов до влади, він оголосив підприємців національними героями. У нас, на жаль, ще досі бізнесменів вважають людьми непорядними, а подекуди і кримінальними. Рівненський бізнес готовий спростувати цю думку. І навіть якщо програма “Бізнес і суспільство” не знайде підтримки місцевих бізнесових кіл, Сергій Процик та Валентин Шліхта не бояться бути одними воїнами у полі, а отже працюватимуть самі.





На правах реклами