Робота на замовлення

Рекрутингова агенція “Персонал”, яка нещодавно відсвяткувала річницю з дня свого утворення, займається добором персоналу вищої та середньої ланки для українських та іноземних компаній. Однак “Персонал” не обмежується пошуком людей на вакантні місця, а пропонує комплексне рішення проблем, пов’язаних з кадровими питаннями — оцінку персоналу, огляд ринку праці тощо.
— Пошук та добір персоналу — це делікатна сфера бізнесу, що торкається як людей, так і компаній, — пояснює Валентина Пальонко — У своїй роботі ми керуємося гаслом “Успіх агентства залежить від успіху клієнта”. Тому головні наші принципи — не нашкодити клієнту (особливо у сфері відносин з конкурентами), не нашкодити кандидату (людині-фахівцю, з яким співпрацюємо) та не завдати шкоди репутації агенції.
Ані зміна, ані пошуки роботи не будуть болісними, якщо довірити це професіоналам, переконана пані Валентина. Одна справа — набивати гулі та синці у самостійному плаванні, стикатися з непорядними роботодавцями, втрачати час, а можливо, і гроші. І зовсім інша — доручити свою долю агенції, яка зможе реально визначити ринкову вартість фахівця, підшукати вакансію за спеціальністю та вміннями. Ну і крім того вбереже під більшості підводних каменів. І все ж є суттєва різниця, звідки стартувати.

З нуля
Себто зі студентської лави. Основна біда “свіженьких” випускників — відсутність будь-якого досвіду роботи.
Щоб знайти непогану роботу, “молодим і раннім” варто попроситися спочатку на стажування — попрацювавши перший місяць безкоштовно чи за мінімальну винагороду, ви здобудете певний досвід, та й компанія, побачивши, що ви справляєтесь із покладеними на вас завданнями, без остраху візьме вас на повноцінну роботу. Якщо ж ні — ви теж здобули перевагу: віднині у своєму резюме поруч із відмітками про освіту можете гордо писати “стажування у компанії “Роги та копита”. Це додасть вам балів.
Можна спробувати й іншу тактику, радить Валентина Пальонко. Деякі компанії шукають саме молодих і недосвідчених, щоби виховати фахівця “під себе”, зліпити його. Такий підхід себе виправдав. Тому, озброївшись гаслом “Хай мене навчать”, теж можна оббивати пороги.

З насидженого місця
Інша справа, коли людина вже кілька (чи кільканадцять) років пропрацювала в одній сфері (чи навіть в одній компанії). Вона у курсі найменших фахових нюансів, знає всі “входи й виходи”, знайома з людьми, які мають у цій галузі авторитет, напрацювала мережу клієнтів чи інших контактів. Такого фахівця не треба вчити — він сам навчить будь-кого. Словом, цінний кадр і надія компанії. Однак з якихось причин цей кадр вирішує змінити роботу. Такий фахівець навряд чи ходитиме довго у розряді безробітних. Більше того, найімовірніше, ще під час роботи на старому місці його “переманять” конкуренти.
— Усі роботодавці хочуть кваліфікованих працівників із досвідом, — пояснює пані Валентина. — Освіта, досвід та особисті якості — ось три кити, на яких тримається успішне працевлаштування. Тому, якщо людина володіє цими необхідними складовими, вона може не боятись залишитись без роботи. Щоправда, нині не всі спеціальності однаково витребувані. Потрібні економісти, управлінці та “технарі”. Перебір щодо юристів (спеціальність ніби і престижна, конкурси на юридичні факультети шалені, а ринок уже перенасичений). Ну і традиційно “за бортом” залишаються гуманітарні спеціальності: вчителі, психологи, журналісти, літературознавці тощо.

З чистого листа

Бажання кардинально змінити звичний плин життя знайоме усім. Ось тільки хтось відмахується від нього, як від набридливої мухи, а хтось наважується забути все, що було, та почати життя з чистого листа. Один із пунктів, зміни в яких найболючіші, — робота. Зриватися із теплого, хай навіть і набридлого місця, складно. Але ж хто не ризикує, той, як відомо, шампанського не п’є.
— Перш ніж радикально змінити фах, варто реально оцінити свої шанси у новій, такій бажаній професії, — радить спеціаліст з кадрів, — навряд чи у п’ятдесят років ви зможете на високому рівні оволодіти професією юриста та побудувати кар’єру. Хоча, із кожного правила є свої винятки. Тому, щоб оцінити свої можливості, варто порадитись із спеціалістом у тій сфері, де маєте намір працювати.
За великим рахунком, треба відповісти для себе на три головні запитання: чому ви вирішили змінити фах? куди плануєте податися? які вміння та здібності, необхідні для нової роботи, ви маєте? Якщо пасьянс із трьох питань складеться — можете ризикувати. Якщо ж ви відчуваєте слабинку, краще не руйнувати те, що маєте.
У будь-якому випадку свою долю краще довірити професіоналам, які допоможуть і нове місце знайти, і до співбесіди підготуватись, і правильно скласти резюме, і оцінити ринок працевлаштування та ваші шанси. Вдалого вам пошуку!