Як зробити гроші на унікальному продукті

Клас є, а журналу для нього немає

В Україні існує величезна кількість масових видань для простих людей — газети, журнали. Не обділений друкованою продукцією і середній клас: для нього є, приміром, глянсові видання. Але у нас зовсім немає видань для багатих людей, привілейованого класу. Клас, розумієте, є, а органу друку — немає. От де інтрига, от у чому парадокс! Тому, маючи достатній досвід видання книг і журналів, я вирішив створити новий журнал. Природно, не простий, а такий, щоб відповідав крутості олігархів. Для цього і була розроблена зовсім унікальна концепція і попутно зареєстровано чотирнадцять ноу-хау.
Оскільки олігархи нічого не читають, програми телебачення не дивляться, й у них інший стиль життя, мені треба було вигадати яку-небудь хитрість, щоб кожен з них захотів хоча б погортати цей журнал.

Порушуйте стереотипи!

По ходу дії довелося порушувати багато стереотипів. Я припускав, що перші залпи заздрих критиків будуть оглушливими й безжалісними. Потім усі подумають: а чом би й ні, адже олігархи теж люди? А через кілька років скажуть: звичайно, так і треба було робити, як же без них! Так усе і сталося.
Якщо олігарх виписував журнал “Олігарх” і потім його не читав, я вирішив не мати до нього претензій. Нехай володіє, не все одразу... Я добре пам’ятав, що товсті журнали моєї юності “Новый мир”, “Нева”, “Октябрь” були популярні тим, що в них було що почитати. Вони були одновекторними. Глянсові журнали відрізнялися тим, що в них можна було не тільки почитати, а й дещо подивитися. Так з’явився другий вектор. Двовекторних журналів розплодилося безліч, і на них перестали звертати увагу. Тиражі падали, рекламодавці “повернули носом”. Дивлячись на журнальні кіоски в усьому світі, де подорожував, на тисячі і тисячі нерозпроданих журналів, я зрозумів, що світовий журнальний бізнес зайшов у глухий кут.
Почав міркувати: а які можуть бути виходи з цього глухого кута? Треба було додати журнальній продукції якийсь новий імпульс, вигадати третій вектор.
І рішення прийшло — престиж! От чого ще не було! Ні в кого рука не піднімалася оголосити журнал престижним товаром. А я думав так: годинник “Ролекс” не тільки показує час (один вектор) і тішить красою (другий вектор). Він престижний. Автомобіль “Мерседес-600” не тільки возить пасажира з дому на роботу (перший вектор) і красиво виглядає (другий вектор)! Він престижний. Треба поєднати всі три вектори одразу: користь, красу і престиж. Цю ж формулу я наважився застосувати і до журналу. За що мені ледь не оголосили анафему...
(Далі буде.)