Хуторянин проводить у Києві майстер-класи

У рамках кампанії Національної мережі прес-клубів “Схід і Захід — разом” вони знайомились із досягненнями та проблемами географічно віддалених областей України. Босий, у солом’яному брилі, у лляних штанах та вишиванці, посміхаючись, зустрів на воротах гостей пан Микола.

Сорокатрирічний господар хутора повів громаду порослим травою двором. Показав викладений з каменю сарай, завалений кошиками, сіном, колесами від возів та іншим старим сільськогосподарським начинням. Далі на шляху 150-річна дерев’яна хата. Глиняний підмурівок, побілені стіни-колоди, під порогом гарбузи і старі глечики.
— Коли я починав проект хутора — ще перед виборами — обійшов у пошуку коштів усі високі інстанції, партії та блоки. Усі били себе в груди та рвали на собі вишиванки, мовляв, допоможемо. Розповідали, скільки роблять добрих справ і які вони патріоти. Після цього я зробив висновок, що вони патріоти з 9.00 до 18.00.
Комора в господаря — музей сільських старожитностей. Ступи, прядки, залізні й дерев’яні праски, серпи, рахівниця, глечики — все це пан Микола назбирав на Рівненщині по сільських горищах та клунях.
У невеликій світлиці з глиняною долівкою господар пригостив усіх смачним чаєм з лафанту анісового — “слонової” трави. Виявляється, що ця лікарська рослина лікує майже всі хвороби, окрім пташиного грипу та африканського вірусу “Ебола”. Та родзинкою частування стали солоні огірки з медом. Цієї смакоти за півгодини не лишилося.
За спеціальністю вчений агроном, пан Огородник опанував фах журналіста, екскурсовода, масажиста, майстра народних ремесел, травника, пасічника, проводить у Києві майстер-класи із лозоплетіння.
На підтримку цього народного проекту частину коштів надала благодійна організація Фонд Стефана Батори через Фундацію князів-благодійників Острозьких. Народний майстер запрошує до себе гостей, але попереджає, що з лихими намірами зайти до садиби не вдасться.