Ми у Facebook
15.11.2006, 20:21

Найкращий студент-хімік — із “водного”

Сергій Колоша (ліворуч) з вдячністю згадує вчительку Ліну Лобащук, яка допомогла вибороти перемогу (Фото надане НУВГП)

Щороку студенти Національного університету водного господарства та природокористування стають переможцями всеукраїнських студентських олімпіад з різних дисциплін, а університет входить у десятку кращих технічних вищих навчальних закладів.
Ось і нещодавно майбутній еколог, другокурсник факультету екології та природокористування Сергій КОЛОША став переможцем Всеукраїнської студентської олімпіади з хімії.

— Сергію, як тобі вдалося вибороти таку високу нагороду?
— Я до неї прямував зі школи. Навчався я в Дядьковичах Рівненського району. Постійно брав участь у шкільних, районних та обласних олімпіадах. І теж успішно.
— Чи складними були завдання?
— Для представників технічних і технологічних ВНЗів вони були різного ступеню складності. Для технічних — легші, для технологічних — важчі. Наприклад, мені потрібно було розв’язати завдання як з неорганічної, так і з органічної хімії, хоча в університеті ми більше часу приділяли вивченню неорганічної хімії. Ось тут мені і допомогли знання зі школи. Тому, може, й переміг, що все пам’ятав і знав.
— Напевно, щоб так добре знати хімію, треба її дуже любити?
— Коли я разом з однокласниками вперше прийшов на урок хімії в школі, він дуже сподобався. А далі — таблиця Менделєєва, досліди, лабораторні роботи і звичайно, просто цікаві уроки... Багато в чому завдячую саме методиці викладання нашої вчительки Ліни Іонівни Лобащук, яка вміла привернути увагу, зацікавити, зрозуміло роз’яснити.
— Тому й майбутню спеціальність обрав, пов’язану з хімією?
— Так. Спершу вчився чотири роки у технічному коледжі за спеціальністю “прикладна екологія”. Вчився добре, бо мені це подобалося. Батьки були тільки за мій вибір майбутньої спеціальності. Адже розуміли: те, що в мене гарно виходить і до душі — це моє. А далі, після технікуму, вступив за співбесідою до університету.
— А чим ще захоплюєшся крім хімії?
— Люблю грати у футбол. Виступаю за збірну Рівненського району, граю у збірній факультету. Звичайно, допомагаю батькам по господарству. А на більше й часу не лишається!





На правах реклами