Шлюб за контрактом

Шлюбний контракт захищає інтереси всіх
Директор кадрової агенції “Спеціаліст” Наталія САВЕНКО, вважає, що шлюбний договір — це необхідна річ для людей, які досягають певного матеріального благополуччя і хочуть себе убезпечити.
— Коли виходила заміж, це не було популярно, але сьогодні про шлюбний контракт я б подумала, — зауважує Наталія Савенко. — Жінка, виходячи заміж, повинна подбати про те, щоб її майбутнє та майбутнє її дітей не залежало від різних настроїв чоловіка.
Адвокат Микола БЛЯШИН розповідає, що перші шлюбні договори з’явилися у XVII столітті в Англії. (Вони призначалися саме для захисту прав заміжньої жінки та її родичів на майно). Сьогодні основна мета укладення шлюбного договору (саме такий термін передбачає Сімейний кодекс України) — врегулювання майнових відносин подружжя, спрощення вирішення можливих суперечностей в майбутньому та уникнення багаторічних судових процесів, деталізація аліментних зобов’язань у разі припинення шлюбу.
За словами Миколи Бляшина, шлюбний договір, як і більшість інших договорів, укладається з урахуванням інтересів обох сторін і в принципі не повинен містити очевидних переваг однієї сторони над іншою. Сімейний кодекс України передбачає, що шлюбний договір не повинен ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Тому, можна стверджувати: шлюбний договір захищає інтереси як чоловіка, так і дружини і укладається насамперед на користь подружжя та дітей, а за певних умов може виступати і як засіб зміцнення сім’ї.
— Цікаво, — зауважує юрист ТОВ “Західноукраїнський юридичний альянс” Катерина НЕДАШКІВСЬКА, — якщо шлюбний договір просять скласти жінки, то вони намагаються забезпечити добробут своїх дітей, чоловіки при укладанні договору дбають швидше про власні інтереси.

Нареченим заважає сумління
— Шлюбний договір хочуть укласти, як правило, особи від 25 років, — каже Катерина Недашківська. — Які вже мають певні статки, і у силу свого життєвого досвіду розуміють, що власні матеріальні права та інтереси треба захищати, і що в іншому випадку “їм ніхто нічого не подарує”.
— У нас рідко укладають шлюбний договір саме перед одруженням,— зауважує приватний нотаріус Олександр БАШТИНАРСЬКИЙ. — Молоді люди про таке зазвичай не думають, а покладаються тільки на власні почуття. Парам, що вже прожили разом біля п’яти років, також не до шлюбного договору, бо тільки налагоджують сімейний побут, будують сімейні стосунки: чубляться-любляться тощо. А от подружжя із стажем десять років тверезіше дивиться на сімейне життя і починає задумуватись над укладанням такого документа.
За словами нотаріуса, у країнах, що мають практику шлюбних контрактів упродовж кількох століть, складання цього документа — ціла процедура, до якої долучаються сімейний адвокат та нотаріус. До весілля наречений з нареченою підписують попередній шлюбний договір, упродовж сімейного життя він доповнюється та коригується кілька разів.
— Ще пройдуть роки, поки шлюбний договір стане актуальним у нашому суспільстві, — каже приватний нотаріус Володимир ОЛИНЕЦЬ. — Адже у наших людей інший менталітет, інші моральні засади, ніж у людей за кордоном. І поки що суспільство до укладання шлюбних договорів не готове. От, скажімо, пара незабаром одружується і хоче скласти шлюбний договір. Нотаріус готує документ, читає та роз’яснює всі пункти — їм стає незручно від своїх матеріальних побажань чи претензій, і вони відмовляються його укладати. Для наших людей у шлюбі почуття головніші.

Нерухомість – навпіл, а бібліотеку – одному
Юристи кажуть, шлюбний договір складається тільки відповідно до законодавства України. Якщо пункти договору не відповідають Сімейному чи Цивільному кодексам України, то такий договір чи окремі умови визнаються у суді недійсними. Тому передбачити у ньому щось, що суперечить українським законам, не можна. Це стосується у першу чергу нерухомого майна, яке після розлучення обов’язково ділиться між подружжям навпіл. А от щодо інших цінних речей, то те, кому вони належатимуть, у договорі можна прописати.
— Особистим майном одного із подружжя у шлюбному договорі можна зазначити бібліотеки, різноманітні колекції: антикваріату, картин, зброї, монет тощо, — зауважує Олександр Баштинарський.
За словами Катерини Недашківської, завдяки шлюбному договору подружжя, в якому і чоловік і дружина — підприємці, отримують можливість укладати угоди, що потребують нотаріального посвідчення, без згоди іншої сторони. Українським законодавством визначено, що відповідні операції, зокрема відчуження нерухомості, повинні відбуватися за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором, — шлюбний контракт і є тим договором, що може передбачити інше.

Шлюбний договір убезпечить від боргів
Експерти зауважують, що шлюбний договір може регулювати не тільки прибутки, а й збитки.
— Законодавством України передбачено, що боржник у першу чергу відповідає за борговими зобов’язаннями власними коштами, що належать йому на праві особистої приватної власності, у другу чергу частковою власністю, а далі вже спільною сумісною власністю, — наголошує Катерина Недашківська.— Але від боргу своєї половинки можна захиститись, визначивши правовий статус майна кожного з них за допомогою шлюбного договору, і відповідно з майна, що боржнику не належить, борг не стягуватиметься.

Аліментний договір сьогодні теж актуальний
Сьогодні більш актуальним стає укладання аліментного договору, адже при розлученні завжди постає питання виплати аліментів. Підписання аліментного договору позбавить подружжя від необхідності звертатися до суду з цього питання.
— Адже ті аліменти, які гарантує держава, — це просто копійки, — наголошує Олександр Баштинарський. — І якщо чоловік хоче забезпечити достойне майбутнє своїх дітей, може запропонувати більшу суму, або якщо хоче звільнитися від своїх обов’язків перед дитиною — сплатити все одразу за рахунок одноразового подарунка нерухомості.
n конкретно
У документ можна внести все, що не заборонено законом
Микола БЛЯШИН,
адвокат:
— Коли укладається шлюбний договір?
— Головна вимога закону — щоб чоловік і жінка, які укладають договір, перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі чи мали намір зареєструвати такий шлюб (подали заяву). Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Сторони домовляються хто несе витрати, пов’язані з нотаріальним посвідченням. Якщо шлюбний договір укладений до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладений подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
У шлюбному договорі може бути встановлений загальний термін його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків.
— Які умови повинні обов’язково бути у ньому?
— Відповідно до Сімейного кодексу України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки. Зміст умов договору визначається сторонами за домовленістю, залежно від потреб сторін і мети укладення договору та відповідно до принципу “дозволено все, що прямо не заборонене законом” в межах, передбачених законом.
У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу.
Сторони можуть домовитися про визнання майна, набутого ними за час шлюбу, таким, що вважатиметься їх спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. Сторони можуть передбачити порядок користування житлом, аліментні зобов’язання.
— Чи регулюється шлюбним договором поділ майна, нажитого до одруження?
— Сторони можуть домовитися, що конкретне майно, набуте до шлюбу чи отримане під час шлюбу в дарунок чи у спадок, стане спільною власністю подружжя. Якщо ж такої домовленості немає, то майно, набуте до шлюбу, є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.