“З фонтана вода б’є одночасно з вогнем”

Найбільше та найголовніше враження від Марокко — це океанське узбережжя та фауна цієї африканської країни, розповідає Ольга Нестерюк:
— Чимось новим та по-справжньому незабутнім у Марокко для мене стало Атлантичне океанське узбережжя. Я побувала в багатьох країнах, відпочивала на різноманітних морських узбережжях, але берег Атлантичного океану не можна порівняти ні з чим. Пляжі тут дуже великі. Від берега на багато метрів тягнеться мілина, і хоч купальний сезон завершився, але я не змогла втриматися і скупалася в Атлантичному океані. А ще ми з колегами багато гуляли по березі. У період нашого перебування океан був спокійним, тихі хвилі обмивали берег, але якщо прислухатися, у цьому шелесті відчувається могутність та сила водної стихії.
Незабутнє враження на Ольгу Нестерюк справила й марокканська природа.
— Ми були на екскурсії в ботанічному саду. Там і на території готелю, де ми мешкали, бачила чимало рослин, які у нас продаються в декоративному вигляді. Вразила велика клумба з екзотичними для українського ока квітами стреліціями. Коли гуляли по пляжу неподалік від нашого готелю, бачили, як пересаджують великі пальми. Спочатку в піску виривають величезну яму, її заповнюють водою та опускають туди кількаметрове дерево. Цікаво, що перед пересадкою практично всю крону зістригають, залишаючи лише кілька листків. Запам’яталися також і перепади температур.
Усім, хто приїздить до Марокко, щоб відчути дух цієї країни, радять відвідати місто Маракеш. Побували тут і українські туристи. Старовинні вузькі вулички міста заледве вміщують величезну кількість машин та туристів. Крім авто на дорогах можна побачити багато велосипедистів та візків. Незважаючи на величезну кількість туристів, Маракеш не втрачає своєї привабливості та зберігає своєрідний характер, притаманний йому впродовж віків.
— Завдяки туристам місцева влада має можливість підтримувати архітектурні пам’ятки в гарному стані, — ділиться Ольга Нестерюк. — Ми побували в старовинних мечетях, бачили палаци давніх королів. Марокканці приязно ставляться до туристів, адже розуміють, що завдяки їм країна отримує прибуток. Строкатістю запам’яталися місцеві ринки.
Ми відчули на собі високий рівень сервісу у ресторанах та готелях. Спробували місцеві страви. Мені не сподобалися як на смак, так і на вигляд, морські їжаки. Хоч усі інші страви з морепродуктами були надзвичайно смачними. Ще одна дивина, яку запам’ятали — вогняний фонтан. У дворі готелю, де ми мешкали, з невеличкого фонтана в одному потоці б’ють вода та вогонь одночасно. Зробили чимало фото поруч із цим дивом техніки та людського розуму.
А ще кинули у фонтан монетку, аби обов’язково повернутися в цю дивовижну країну, яка зачарувала нас своєю красою та незвичністю.