Ноу-хау винаходять і в парній

На баню, як правило, “присідають”
— Мене привчив до бані батько, а тепер я відкриваю це задоволення своєму сину, — розповідає директор ТзОВ “Укрконтракт ЛТД” Сергій ПАЩУК. — Хлопчику шість років, з яких два він баниться зі мною, і це йому надзвичайно подобається.
За словами Сергія Пащука, по-справжньому “присів” на баню ще у 1985 році. І з тих пір раз у тиждень намагається попаритись. Після цієї процедури має надзвичайно хороше самопочуття й не може дочекатися наступного разу.
— У сім’ї, де є традиція паритись, діти також до цього привчаються, — розповідає директор ТОВ “Пульхім” Олександр Скринник. — Любов до бані та сауни неодмінно передається родичам. Я люблю ходити в сауну з друзями, дружина — зі своєю жіночою компанією, а діти теж собі ходять.
Банну процедуру рівняни вже вивчили досконало і мають свої певні традиції легкої пари.
За словами Олександра Скринника, він не вживає у лазні спиртного і надає перевагу сокам та фіточаям.
— Банну процедуру для себе поділяю на оздоровлення та відпочинок, — ділиться Сергій Пащук. — Скажімо, якщо йду у баню оздоровитись, отримати справжній ефект, то на спиртне у такому випадку суворе табу. А якщо відпочити, то після бані можна собі дозволити пива.
За спостереженнями Сергія Пащука, 90 відсотків любителів паритись — це рибалки чи мисливці. Тому, коли вони збираються для відпочинку, — у когось обов’язково знайдеться і риба сушена, і пиво після бані.
— А ще маємо власне ноу-хау: випікаємо картоплю на кам’яній печі. Картопля тоді запашна виходить і надзвичайно смачна, — хвалиться він.

Без хорошого віника легкої пари не буде
Віник — одна зі складових російської парної. Без нього процедура буде неповною і не матиме потрібного ефекту. Тому вибору віника рівняни надають неабияке значення.
— За довгий час мав нагоду випробувати різноманітні віники, — розповідає Сергій Пащук. — Березовий з полином, на мою думку, найкращий. Він приємний для шкіри і чудово підходить для оздоровлення. Кілька віників заготовляємо самостійно — інші купуємо.
Пан Сергій віники нарізає на Зелені свята і рекомендує сушити у темному місці. Після сушіння віник має залишитись зеленого кольору і не повинен змінити своє забарвлення.
— Намагаюся ходити у баню хоча б раз у тиждень, а якщо маю багато справ і не виходить, то хоча б раз у два тижні, — розповідає директор Рівненської філії “ТАС-Комерцбанку” Олеся ТКАЧУК. — Зазвичай, ми це робимо удвох з чоловіком. Я вже перепробувала всі віники — і березовий, і дубовий, і кленовий, і з різноманітними домішками сухих трав. Мій улюблений — березовий. Він дуже м’який та приємний на дотик.

Пірнути в ополонку – кайф неймовірний
У Рівному, за словами любителів лазні, рідко паряться наодинці. Уже склалися певні компанії, де всі один одного знають і куди чужим потрапити дуже важко.
— У баню із будь-ким не підеш, — зауважує любитель лазні зі стажем Микола ДАВИДЮК. — Адже якщо приймати банні процедури неправильно (а є такі екстремали, що й віником б’ють щосили, і пару сиру готують), то надмірність може зашкодити здоров’ю.
За словами пана Миколи, краще паритись із перевіреним колективом, у якому всі один одного знають і дбають про власне здоров’я та здоров’я інших.
— У Рівному паряться певними, компаніями, що вже склалися, — розповідає Олександр Скринник. — Адже у бані кожна людина почувається розкутою і веде себе вільно, розслабляється, тому при такому відпочинку поряд повинні бути люди, яким можна довіряти.
— Баня — це одна із небагатьох віддушин, якими є ще полювання та риболовля, що залишили у цьому житті жінки чоловікам, — розповідає директор радіотаксі “001”, учасник передачі ТРК “Рівне 1” “Чоловічі розваги” Олег ПОЛІЩУК. — Вона урівнює. У бані немає ні депутатів, ні директорів, ні водіїв — там усі голі. Якщо хочеш провести гарно час у бані, то про амбіції треба забути. Як правило, попаритись збираються групи спільників. Адже парилка — закритий простір, і у баню треба йти з тим, з ким буде цікаво.
За словами Олега Поліщука, дуже добре паритись десь за містом узимку, коли можна одразу стрибнути у сніг чи ополонку.
— Кайф невимовний! Це поєднання перепаду температур можна порівняти хіба що із чорною та білою смугами в житті, — зауважує він.

А 31 грудня – і рівненська традиція
Багато рівнян свято дотримуються традиції і ходять у лазню перед Новим роком. Хто відвідує приватну парну, а хто париться і у громадській.
В оздоровчому центрі “Моріон” цього року на 31 грудня був жіночий день. Як розповіли працівники закладу, жінки на Новий рік швидше розходяться, адже поспішають додому на свято. Якщо випадає чоловічий день, то мужчини сидять у бані до останнього — ледь встигають додому добігти, щоб зустріти Новий рік. Аналогічна ситуація спостерігається і в приватних банях.
— Я з друзями ходжу в лазню щотижня, а також кожного року 31 грудня, — розповідає Олег Поліщук. — Після бані спиш сном дитини, дружина будить десь об одинадцятій, щоб хоч встигнув шампанське відкоркувати. А буває, так засидишся у бані перед святом, що розумієш: на зустріч Нового року вже не встигаєш.
За словами Олега Поліщука, йому доводилось зустрічати Новий рік і у лазні.
— А загалом головне, коли йдеш паритись 31 грудня, щоб жінка проконтролювала, в чому ти вдягнений, що з собою береш, а потім по приходу додому прийняла згідно з описом, — жартує він. — І тут основне — нічого не переплутати та не залишити свого у бані.
А у Миколи Давидюка є власна двоповерхова лазня, у якій він з друзями збирається щотижня, також і кожного 31 грудня обов’язково йдуть паритись.
Його лазня й цього разу без ялинки не залишилась. Зелена красуня стоятиме там упродовж свят і радуватиме око під час наступного відпочинку друзів.