Матчук дути в дудку в парламенті не збирається

— Вікторе Йосиповичу, чи не вважаєте конфлікт між вами і депутатом-бютівцем Богданом Губським продовженням непорозумінь між керівництвом облради та облдержадміністрації?
— Ні, у жодному випадку. Навпаки, з цього приводу до мене підходив Олександр Данильчук і говорив про те, що йому дзвонив Губський з обуренням “Як посміли…” Але якихось претензій зі сторони голови облради не було. У питаннях необхідності надання допомоги для покращання житлових умов сімей, які більше десяти дітей (нібито саме через це виникло непорозуміння між Матчуком і Губським – ред.) наші позиції з Данильчуком збігаються. Тому жодним чином я не пов’язую конфлікт між мною і Губським з головою Рівненської обласної ради.
— За деякою інформацією, при погодженні нещодавно призначених голів райдержадміністрацій, Кабінет Міністрів враховував рекомендації місцевих організацій БЮТ. Наскільки це правда?
— Я би дуже не хотів, аби це відповідало дійсності, бо такого не було з часів скасування шостої статті Конституції СРСР (про керівну роль Компартії – ред.). Я вважаю недопустимим повернення до таких порядків минулого. Хоча до мене теж доходили чутки про інформацію, про яку ви кажете. Якщо стосовно чотирьох призначених голів РДА і були якісь рекомендації, то вони навряд чи носили ультимативний характер.
— Але кажуть, що саме через позицію млинівського БЮТу не призначили головою адміністрації Сергія Тимчаюка.
— Мушу сказати, це й так диво, що з п’яти подань на призначення голів районних адміністрацій призначили чотирьох. У Секретаріаті Президента пройшли співбесіду всі п’ять кандидатів, у Кабміні — четверо з п’яти. Для порівняння, є область, де не призначено вісім голів РДА: чотирьох “забракував” Секретаріат Президента, чотирьох — Кабмін. У них з восьми жоден не пройшов, у нас із п’яти пройшли чотири, тому мені гріх нарікати. Колись по Харковцю (голова Гощанської РДА — ред.) я збився з ліку кількості подань на його призначення, але ж зрештою все вирішилось. Тому Кабмін помиляється, якщо думає, що здихався мене, відмовивши, — він буде ще багато разів розглядати мою пропозицію…
— Якщо проаналізувати призначення голів РДА за час вашого керівництва областю, то можна побачити, що в переважній більшості це молоді менеджери, які до того ж у більшості — члени “Нашої України”. Ви формуєте для себе комфортну команду?
— Це не зовсім так. Голови РДА не тільки представники “Нашої України”: Стрибулевич (Дубровицький район) — СПУ, Козак (Дубенський район) — УНП, Кривко (Костопільський район) — Блок Литвина, Іванов (Березнівський район) — БЮТ, Богданович (Зарічненський район) — БЮТ, а Никитюк (Рівненський район) та Полєтко (Радивилівський район) взагалі безпартійні. У нас немає градації за політичною належністю. Підбираються в основному ініціативні, енергійні люди, які мають свою думку і вміють її відстояти.
— Погодьтесь, що останнім часом призначаються відносно молоді люди. З ними комфортніше працювати?
— У першу чергу береться до уваги активність. Якщо керівник активний у роботі, то його вік не має значення. Головне, аби вони “горіли” до роботи, намагались зробити все швидше і краще, ніж у сусіда… Вони навіть постійно конкурують між собою, намагаючись довести, що кожен з них найкращий. Що тут починається, коли з’являється можливість реалізувати якийсь перспективний проект в області, який може охопити кілька районів. Кожен намагається створити найкращі умови, аби залучити інвестора до себе. Насправді конкуренція між головами це добре, бо тоді кожен буде розвивати свій район зі справжнім ентузіазмом, а не просто “відбувати номер”.
— Ви привели в політику багатьох молодих людей. За вашого сприяння вони ставали депутатами міської та обласної рад, чиновниками. Траплялись випадки, коли ви розчаровувались в своїх протеже?
— Траплялись, і, на жаль, трапляються. Інколи бачиш у людині перспективу, допомагаєш зробити старт у кар’єрі, а потім вона міняється в далеко не найкращий бік. Прикро, але інколи дійсно доводиться розчаровуватись в людях, яких підтримуєш.
— Це не відбивало бажання допомагати пробиватись іншим “молодим і перспективним”?
— Ні, просто з кожним таким випадком доводиться більш прискіпливо та критично придивлятись, аналізувати і прогнозувати людину. А допомагати молодим потрібно, інакше звідки нам брати нові кадри?
— Після виходу голови Президентського Секретаріату Віктора Балоги з Народного Союзу “Наша Україна” почались розмови про можливість створення нової пропрезидентської партії. Скажіть, у такому разі ви залишитесь у “Нашій Україні” чи підете в нову пропрезидентську силу?
— Сьогодні я не бачу альтернативи “Нашій Україні”, як пропрезидентській силі. Якщо така альтернатива з’явиться, я готовий сісти й проаналізувати…
Далеко не все, що і як відбувається у фракції НУ-НС у парламенті мені подобається. Про це кажу відверто, ще “більш відверто” я це кажу в Києві. На мою думку, керівництвом Блоку не докладається максимум зусиль, аби реалізовувати все те, що було задекларовано напередодні виборів, зокрема це стосується і створення єдиної партії. Рівненський блок “Наша Україна” — один з небагатьох, який підписав звернення (27 жовтня 2007 року — ред.), крім Червонія, звісно, до керівництва, щоб повернутись до питання об’єднання в єдину партію, як було задекларовано до виборів. Але, на жаль, до виходу Балоги про це не бажали згадувати, як кажуть, доки грім не гримнув, мужик не перехрестився.
— Щодо вашого політичного майбутнього, припустимо, роботу парламенту розблоковано і Давида Жванія призначають керівником Антимонопольного комітету, ви наступний у списку, хто має стати депутатом. Яким буде ваше рішення?
— Тут потрібно розділяти моє бачення і чинники, які можуть повпливати на моє рішення. Я командний гравець, і команда вирішуватиме, де моє місце. Але чим більше я дивлюсь телевізор… Ви собі можете уявити, що я тягатиму когось за краватку, розвішуватиму кульки чи дудітиму в дудку? Мені це важко уявити.