10.04.2008, 00:00

Акціонери “Рівнестилю” сперечаються за майно

Акціонери-фізичні особи ЗАТ “Рівнестиль” обурені продажем одного з приміщень колишньої швейної фабрики у центрі Рівного на вулиці Соборній, 16. Колишні працівники заявляють, що керівництво товариства продало майно без їх відома та за заниженою ціною.

За двоповерхове приміщення на території фабрики площею 460 квадратних метрів виручили всього 177 тисяч гривень. На першому поверсі там знаходиться виробничий склад, а на другому — адміністративні приміщення.

— Майно продали без згоди акціонерів товариства, яких слід було про це повідомити письмово, — зазначила голова ревізійної комісії, акціонер ЗАТ “Рівнестиль” від дочірнього підприємства ПКК “Зевріка” КП “Рівненська швейна фабрика” Антоніна БАРАБАШ. — Рішення про продаж правління товариство ухвалило 12 березня, а мені його запропонували підписати 20 числа цього місяця. Оскільки проігноровано першочергове право акціонерів на придбання майна, я відмовилася це зробити.

Колишнім працівникам швейної фабрики належить 38,5 відсотка акцій (понад 61 відсоток — у власності приватної особи). Кому дісталося нове приміщення, люди не знають.

— Усі розуміють, що ніхто не продає будівлю в центрі міста за 177 тисяч гривень, — каже колишня працівниця швейної фабрики Марія МАЙСТРУК. — У такий спосіб проігноровано інтереси акціонерів, а голова правління товариства Тетяна Остапович не виправдала довіру колективу, який висунув її акціонером від швейної фабрики.

Акціонери збираються звертатися до Господарського суду. Нині готується позовна заява, додала Антоніна Барабаш.

Продати майно вирішив головний акціонер. Виручені кошти він планує спрямувати на придбання нового обладнання, зауважує голова правління ЗАТ “Рівнестиль” Тетяна ОСТАПОВИЧ:

— Будівля, про яку йде мова, понад десять років стоїть пусткою без водопроводу та каналізації. Тому переді мною поставили завдання оформити договір купівлі-продажу. Згідно зі статутом товариства, я як голова правління маю право виступати розпорядником майна. Голова ревізійної комісії Антоніна Барабаш від головного акціонера, який входить до складу комісії, завчасно знала про наміри продати будівлю та її вартість. Якщо вона як акціонер не погоджувалася з цим, то треба було це питання вирішувати з головним акціонером, а не влаштовувати протест проти мене.