Генетично модифіковані чи екологічно чисті?

Хотіли, як краще, а вийшло…
Поштовхом до створення геномодифікованих організмів була благородна мета — зупинити голод, що переслідує до мільярда населення планети. Нині виникла інша проблема: науковці не можуть спрогнозувати, якими будуть наслідки такого втручання з точки зору біологічної єдності світу та життєдіяльності живих організмів, у тому числі людей. Екологи переконані: оцінити вплив генетичного забруднення за короткий час дуже важко, а ризики, пов’язані з ним, починають виявлятися поступово. Геномодифікований ріпак швидко перетворюється на бур’ян і захоплює все більші й більші площі, а озерна риба телепія набуває здатність виживати у солоній воді. Загалом мова йде і про зменшення кількості сортів традиційних рослин та порід тварин, скорочення видової різноманітності, зменшення видів культурних рослин, формування супербур’янів і т.д.
— Наприкінці двадцятого століття площі посівів трансгенних рослин були незначними, — повідомив завідувач кафедри екології, доктор сільськогосподарських наук, професор Микола Клименко. — На початку XXI століття вже сотні гектарів засіяно модифікованими сортами. Це переважно соя, ріпак, соняшник, кукурудза…
— У 2007 році була прийнята постанова Кабміну, яка зводиться до того, що питання обігу харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми, здійснюється при наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів. Забороняється ввезення, виробництво та реалізація визначених харчових продуктів для дитячого харчування. Ця постанова — єдиний документ, який регламентує обіг генетично модифікованих організмів в Україні. З нашої точки зору, необхідно вести пропаганду важливості вирощування в Україні екологічно чистої продукції, яку ми могли б постачати у Європу. Це було б і стимулом для активізації розвитку аграрного сектора. Наш ресурсний потенціал сьогодні є золотом, — акцентує Микола Клименко.

Від хліба з геном скорпіона відмовились 130 країн
Прибічники геномодифікованих організмів аргументують можливістю швидко наповнити ринки відносно дешевою продукцією, а супротивники наголошують на небезпеці втручання у генетичний код живої істоти і ризик зміни існуючих екосистем.
— Серед позитивних наслідків — інтенсивне використання геномодифікованих організмів у медицині, але там ГМО чітко контролюються лабораторними дослідженнями, — пояснює доцент кафедри екології, кандидат сільськогосподарських наук Алла ПРИЩЕПА. — Проте, коли мова йде про ГМО, що знаходяться у природному середовищі, вчені не мають спільної думки. Багато країн, у тому числі учасники ЄС, досить обережно ставляться до геномодифікованих продуктів (ГМП). Сьогодні від ГМО-продукції відмовилися 130 країн світу. Але загроза імпортування такої продукції у країни пострадянського простору від цього тільки зростає.
— ГМО, або трансгени, мають у собі нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу, — розповідає доцент кафедри екології, кандидат сільськогосподарських наук Олена ЛІХО. — Найбільш розповсюджені культури серед ГМ-рослин: соя, кукурудза, бавовна, ріпак. У цілому існує понад сто найменувань геномодифікованих рослин. Приклади: картопля, стійка до колорадського жука, томати, що отримали ген морозостійкості від атлантичної камбали, рис із геном людини, що відповідає за склад жіночого молока, пшениця, у якої є ген скорпіона...
Контролювати розповсюдження ГМ-рослин досить важко. Нова генетична інформація може передаватися через запліднені рослини, комах, вітер.

ГМП сприяють безпліддю та алергіям?
Інше важливе питання — медичні ризики, тобто, як вживання ГМО впливатиме на здоров’я людини.
— Британські вчені Арпад Пуштаї та його колега Стенлі Юен провели експеримент — давали щурам трансгенну картоплю, і це негативно відбилося на імунній системі тварин, викликало хвороби печінки, нирок, мозку, — продовжує пані Олена. — Після споживання ГМ-томатів у тварин відбулися значні порушення тканини шлунка, зменшився об’єм мозку, з’явилися патології печінки, селезінки. Ці ж зміни, за спостереженнями дослідників, виникають у людей. Можливе виникнення стійкості до антибіотиків, зміни в обміні речовин, складі крові і т.д. Практично, всі тестування та дослідження ГМО і ГМ-продуктів були короткостроковими — їх негативний вплив може проявитися через тривалий час або відбитися на наших нащадках.
— Реальне впровадження геномодифікованих організмів у медицину відбулося 10 років тому із введенням генно-інженерних видів інсуліну, — розповів кандидат медичних наук, завідуючий відділенням обласного ендокринологічного диспансеру Анатолій ГУРСЬКИЙ. — До цього його виготовляли з підшлункової залози великої рогатої хвороби. Ми користуємося ним понад 10 років і бачимо, що негативних наслідків у хворих немає. Друге ендокринне захворювання — карликовість. Це теж актуальна проблема сьогодні. З введенням у практику генно-інженерного препарату — гормону росту, такі діти щороку підростають на 4-10 см і досягають росту середньостатистичних українців.
Поряд з цим Анатолій Гурський звернув увагу на підвищення рівня алергізації населення та негативний вплив геномодифікованих продуктів на імунну систему. А фітоестрогени — рослини, що містять велику кількість жіночих гормонів (соя, горох, кукурудза, квасоля) мають здатність змінювати статеву поведінку людини та знижують індекс вагітності. Тому основна порада лікаря — слідкувати за своїм харчуванням, віддаючи перевагу натуральним продуктам.