Ми у Facebook
18.09.2008, 14:48

З глухого кутка дозволів вийдемо через 5 років?

Відкрити фірму, перереєструвати її сьогодні можна без проблем і швидко. А ось із дозволами на будівництво, оформленням земельних ділянок усе навпаки. Рівненські підприємці мають досвід кількарічної паперової біганини у таких справах. Хто ж винен і що робити — на цю тему вели дискусію під час “круглого столу” представники влади, бізнесу та журналісти тижневика.
Потрібні єдині дозвільні правила гри
З екранів телевізора, у пресі наш Президент часто дає вказівки спростити життя бізнесу — зменшити дозвільний тягар шляхом створення Єдиних дозвільних офісів. Однак, як показала практика, навіть на Рівненщині — в обласному центрі і в районах — вони діють по-різному.
— У штатному розписі райдержадміністрації постановою Кабміну не передбачена окрема посада керівника дозвільного центру, — пояснює голова Корецької РДА Руслан СИВИЙ. — Тому його обов’язки за сумісництвом виконує начальник відділу економіки.
У Рівному дозвільний центр створено на базі комунального підприємства, це окрема структура з керівником і трьома реєстраторами. Однак проблема в тому, що окрім дозвільного центру підприємцям, скажімо, на будівництво, все одно потрібно окремі дозволи пожежників і санстанції. Адже на рівні держави немає єдиних чітких дозвільних правил.
— Я вивчав роботу дозвільних центрів у Луцьку, Львові — там свої дозвільні правила, — розповідає заступник міського голови Сергій ВАСИЛЬЧУК. — Біда районів і міст Рівненщини в тому, що немає, як кажуть, єдиної дорожньої карти на рівні держави, у законодавстві. Тому і пропонував хоча б у нас, на рівні області, підписати меморандум між владою, пожежниками, міліцією й іншими службами про однакові дозвільні документи і правила. Адже ми впорядкували деякі дозвільні напрямки, зменшивши кількість необхідних документів з дев’яти до двох.

Винні двієчники-архітектори?
У те, що такий меморандум полегшить життя підприємцям, не вірить директор “Рівнеміськбуду” Станіслав РЯЗАНОВ. Переконаний з власного досвіду, що ніякий дозвільний центр не буде ефективно працювати, бо ні один пожежник, санітарний лікар не погодиться віддати ласий шматок, яким є оплата видачі дозволів. Що би Президент не казав.
— Маю досвід трирічної біганини з оформлення бізнесу у Квасилові, не можу запустити завод без дозволу санітарного лікаря, бо виявляється, вода там не відповідає певним стандартам. А при чому тут вода до виробництва блоків? Я ж не кафе будую! — обурюється він. — Вміють наші чиновники тягнути резину! Або інший приклад. Чому архітектор області має перевіряти міського архітектора, який “дав мені добро”? Хіба це не затягування часу?
Думку колеги продовжив і директор ПП “Анкор” Валерій СЛАДКОВСЬКИЙ. Він констатує, що в Рівному для отримання землі треба усім партіям кланятись. Адже викликають на фракції, питають нащо земля, кажуть, що треба на місце виїхати, показати, що це законно.
— Ми, підприємці, платимо податки державі, яка настворювала купу служб і тепер кожна з них тягне резину. Чому я два роки ходжу за дозволами? Чому роботу архітектора має перевіряти сотня служб? Навіщо ж його тоді держава вчила? Значить так навчила? — розмірковує пан Валерій. — Ось так в інвесторів, які хочуть щось зробити для міста, і опускаються руки. Може, треба не чотири, а вісім чоловік у той дозвільний офіс посадити, бо ж коли не прийду туди, в кожного на столі гора паперів.
Професіоналізм чиновників обговорювався не лише стосовно будівництва офісу на Поштовій — “апендициту”, який псує центр Рівного. “Добрим” словом згадали і безмежну армію перевіряючих — тих, хто часто не проти “підзаробити”. А до цього спонукає низька зарплата чиновника. Скажімо, у керівника дозвільного центру вона 1200 гривень.
Станіслав Рязанов зізнався, що у місяць платить до десятка штрафів різним інстанціям. А Сергій Васильчук зі свого досвіду поділився рецептом боротьби з перевіряючими інспекторами. За часів роботи на “Рівнеазоті” він подав у суд позов на перевіряючого, якому потрібно було акт написати.
— Діями чиновника, за якого відповідає держбюджет, була завдана шкода. Це я аргументував у позові, — згадує пан Васильчук. — Суд я виграв. Отож вважаю, якщо одного провчити, то інші недбалі не чіпатимуть.

І Баба Яга — проти
Є ще одна, “ексклюзивна”, перешкода у започаткуванні бізнесу в Рівному — віртуальний кооператив з вибивання грошей у підприємців. Про його існування говорив Сергій Васильчук.
— Як тільки стає відомо, що хтось збирається втілити новий проект, щось будувати, одразу “доброзичливці” починають завалювати скаргами різні інстанції. Так було із розбудовою “Будинку Одягу”, така ситуація і з будівництвом кафе на Відінській.
— Чому не розбудовується колишня ”переговорка”? — продовжує тему Валерій Сладковський. — Коли проектна документація була повністю готова, знайшлася людина, яка написала листи у всі інстанції — і проект зайшов у ступор. При цьому конкретних, аргументованих претензій скаржник не має — я запитував, чим заважаю? Адже працюю 15 років, мене і мій бізнес усі знають, жителі будинку кандидатом у депутати висували...
На завершення дискусії Станіслав Рязанов навіть побився об заклад з Сергієм Васильчуком, що через 5 років у нас не буде нормальної дозвільної системи. Останній настроєний оптимістично. Але хто кому віскі виставлятиме — покаже час.





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ