Чи матиме Рівне мера після 30 листопада?

Чужим тут не місце
Про небезпеку виникнення конфлікту у міській владі, якщо мером стане хтось не з теперішньої команди, “ОГО” писала ще навесні. Але нагадаємо.
Якщо новий міський голова буде не представником нинішньої владної команди і захоче, а це природно, розставити на ключові посади своїх людей, то скоріше за все отримає супротив. Заступників призначає міська рада за поданням міського голови. Але навряд чи “Наша Україна” підтримає будь-яке призначення, якщо, наприклад, спробують замінити на посаді Сергія Васильчука, який до того ж є головою фракції “Наша Україна” у міськраді. А без голосів його фракції перепризначити заступників буде фактично нереально.
Крім того, є ще фракція БЮТ, яка теж має достатньо “штиків”, щоб заблокувати призначення нових заступників, хіба що вони будуть прихильниками Тимошенко. Але в такому разі потрібні голоси й інших фракцій, які теж будуть не проти поторгуватись.
Якщо не можна призначити заступників, є два виходи: перший — залишитись зі “старими” заступниками, другий — призначити виконуючих обов’язків.
У першому варіанті існує небезпека, що заступники просто саботуватимуть розпорядження міського голови. Пам’ятаючи, що чергові вибори вже за два роки. Важко уявити, що заступник міського голови Світлана Богатирчук-Кривко, маючи непоганий рейтинг, буде самовіддано працювати на імідж нового мера. Розуміючи, що вже за короткий час матиме другий шанс стати міським головою.
Можна, звісно, пропрацювати два роки, маючи заступників з приставкою “в.о.”, але тоді навряд чи міські обранці підтримуватимуть ініціативи мера. А міський бюджет розподіляють саме депутати. Без співпраці з ними міський голова приречений на поразку у бажанні виконати свої передвиборчі обіцянки.
Навряд чи така ситуація піде на користь місту і від неї будуть у захваті рівняни. Тим більше, що пересічному виборцю абсолютно до спини всі ці політично-бюрократичні нюанси…

Нові дострокові вибори
А хто сказав, що нових виборів не може бути? Хоча маю визнати, це мало ймовірно, але в нашій країні можливо все.
Припустімо, новий міський голова не знаходить спільної мови з більшістю депутатського корпусу. Тоді не виключений варіант, що дві третини від складу міської ради висловлюють недовіру й оголошують місцевий референдум щодо припинення повноважень міського голови. Згоден, така ініціатива може не знайти підтримки у рівнян. Але раптом… Тоді знову мера немає, секретар міськради виконує його обов’язки і місто чекає нових дочасних чи вже чергових виборів.
Навіть якщо референдум не дасть результату, то за “розбірками” мине час. Новий міський голова не зможе нічого зробити для міста. Аж тут нові чергові вибори. І знову ж навряд чи виборцям буде цікаво слухати виправдання, чому нічого не зроблено… У той же час інші претенденти зможуть виходити до виборця з критикою мера, який нічого не зміг зробити.

Суди forever
Те, що вибори 30 листопада будуть більше схожі на рулетку, вже, мабуть, ні для кого не секрет. Долю крісла міського голови можуть вирішувати якісь кілька десятків голосів. А це небезпека того, що інші претенденти оскаржуватимуть результати в судах, вимагаючи перерахунку голосів чи навіть скасування результатів.
Давайте пофантазуємо. Кандидат “Х” виграє з перевагою в, скажімо, 50 голосів. Кандидат “Y” подає до суду, спираючись на порушення на дільницях під час голосування. Якщо доказова база буде достатня, можна говорити про перерахунок голосів чи навіть про скасування результатів.
І навіть якщо не вдасться скасувати результати, то судові розгляди у всіх інстанціях, від суду першої інстанції до Верховного, можуть зайняти кілька місяців. А територіальна виборча комісія не може оголосити результати виборів до завершення судових спорів. Таким чином, новий мер може сісти в своє крісло тоді, коли вже буде час починати нову виборчу кампанію. І знову доведеться виборцям пояснювати, чому нічого не зроблено з обіцяного.

Консервація ситуації
У теперішній ситуації, на думку фахівців, було б найкращим варіантом обрання мера з теперішньої команди заступників Чайки, як фігуру, яку може сприйняти депутатський корпус. Крім того, що кожен з них має вплив на ту чи іншу депутатську фракцію. А вже на чергових виборах рівняни обрали б собі і новий депутатський корпус, і нового голову.
Ідеально, якби позачергових виборів взагалі не було. Як показали сім місяців без міського голови, місто живе, і кожен із заступників виконує свої обов’язки. Спочатку був невеликий хаос, але дуже швидко заступники зорієнтувались і нині місто живе своїм життям. Але цей варіант не передбачений законом.
Чи існуватиме хоч найменша реалізація одного з вищенаведених сценаріїв, залежить від порядності наших політиків. Але найбільшою мірою — від самих рівнян. Бо якщо мером стане людина, яка переможе з відривом в кілька голосів, чи кандидат, який переможе з незначним відсотком підтримки, то все сказане — реальність.
Якщо ж хтось із кандидатів матиме переконливу підтримку, навряд чи хтось ризикне ставити під сумнів владу міського голови. Навіть ті, хто був опонентом Віктора Чайки, не ставили під сумнів його владу.
Чи повірять рівняни комусь із сьогоднішніх претендентів на міський трон так, як вірили своєму меру, стане зрозуміло вже 30 листопада. Час покаже…