“Кожен може пройти шлях до мільйона”

— У мене є невеличкий дохід, і я можу не працювати, — почав розмову у перерві форуму пан Ігор. — Те, що збираю та розповсюджую інформацію про відомих людей, успішних підприємців України, приносить мені задоволення. Назвати це бізнесом поки не можна, але перспектива величезна. Інформація цікава для ЗМІ, добре сприймається суспільством, це смачно читати.

— Ми знаємо, що ви очолили “Клуб майбутніх мільйонерів”...

— Там уже є мільйонери справжні. І вони вже дають інформацію, яка буде корисна мільйонерам майбутнім.

— А як усе почалось?

— Якось дивився по телевізору інтерв’ю з відомим російським олігархом Ігорем Юргенсом. Ведуча каже: “Ну не люблять у нас в країні багатих. Ви зробили б щось”. А він каже: “Дав мільйон доларів на ремонт даху”. Вона: “Ви ж державі дали”. А він: “Якби роздав усім по 100 доларів, то все одно були б незадоволені, бо комусь дали тільки 100 доларів, а сусіду — цілих 100 доларів”.

Дивлюся телевізор, аж підстрибую, все ж так просто: от якби багаті розповіли бідним рецепт, як стати багатими, тоді до них ставлення було б іншим. Коли звернувся з проханням розкрити секрет успіху до відомих людей: Поплавського, Бубки, Вороніна та інших — вони сказали: “Так, розповімо”.

— Тоді з’явився формат інформації про багатих людей нетаблоїдного формату?

— Так, я не пишу про те, як вони, “сволочі”, живуть, як витрачають гроші, на яких автомобілях їздять, як розлучаються… Вийшла інформація: ми стали успішними — і ви можете стати такими. Беріть наш досвід, ми нічого не приховуємо. Робіть ось так. Вирішив вибудувати дорогу до успіху, як сходинки: перша, друга, третя. Щоб людина, яка має певну проблему чи завдання, відкрила — і ось тобі 150 варіантів рішення. І приклади пішли одразу характерні та гострі. Пам’ятаєте Вадима Гетьмана, що був батьком гривні? Він приїхав абітурієнтом із села у 17 років у Київ, аби вступити в університет. З хорошим атестатом, здав усі екзамени на п’ятірки, набрав прохідний бал. Прийшов у приймальну комісію, щоб подивитися списки, а там його не виявилось, бо він — син учителів, а не робітників чи селян. Як би вчинив звичайний абітурієнт? Нарікав би на несправедливість і повернувся б додому. А він пішов у Міністерство освіти на прийом до міністра. Ввечері, коли вже всі порозходились, міністр його прийняв, вислухав і допоміг вступити в інший ВНЗ.

— Про багатьох мільйонерів ви написали?

— Десь про 50.

— А що ви помітили, спілкуючись із ними?

— Успішними стають різні: і колишні бандити, і відмінники з червоними дипломами. Але у всіх дорога до успіху одна — навчання підприємництву, хоча для багатьох це звучить банально. Але це і не навчання у прямому сенсі цього слова, а навчання, що переходить у практику, у капітал.

— Є вже універсальний рецепт успіху?

— Скоріше кілька принципів, які допоможуть на шляху до успіху. Скажімо, принцип “запитуйте”. Можу назбирати 50 історій, які його підтверджують. Усе просто: стукаєш — відповідають. Навіть всупереч усім законам логіки. Приміром, Михайло Поплавський, ніби фальшива зірка, проте який він хороший менеджер, чудовий ресторатор. Тільки уявіть собі: Поплавський пішов служити в армію. Бігає з автоматом, ковтає пил. І що він робить? Пише лист командуючому Білоруським округом: “Я чудово граю у футбол, заберіть мене у футбольну команду”. Це, знаєте, такий лист Ваньки Жукова “на село дідусю”, тільки лист Ваньки Жукова не дійшов, а лист Михайла Поплавського командуючому — дійшов. І його перевели у Мінськ у футбольну команду. І наступні півтора року він бігав по полю й ганяв м’яча.

— А ви самі стукали?

— Цікавий був випадок. Приходжу до знайомого мільйонера. Тоді у мене був тільки один знайомий мільйонер. І кажу: “Володимире Михайловичу (Співаковський), а давайте я вашу біографію запишу”. Він відповідає: “А давайте”. А як прочитав написане, резюмує: “Гарно вийшло, а не можна й книжку видати?”

Відповідаю, що можна. Він каже: “Ти ж не забудь і собі якийсь прибуток поставити”. Так я став видавцем. Тепер видаю книги. Поплавський вийшов, Співаковський, Кредисов вийшов, а ще — збірка “Як стати підприємливим, відомим та багатим”. Зараз оформлюю книгу, де містяться інтерв’ю з 80 членами Спілки підприємців, яку очолює Єхануров, про те, як вони стали успішними підприємцями.

— Ви щось взяли собі на озброєння із цих успішних історій?

— Став бачити не тільки свою позицію, а й те, що цікаво людям.

— У Рівному ви теж мільйонерів шукаєте?

— Приїхав сюди, щоб зробити з рівненськими підприємцями ще одну книжку. Рівненський Клуб підприємців, який поставив собі за мету акумулювати цікаву інформацію для підприємців і розповсюджувати її іншим людям у форматі форуму. Тут цікаві люди з величезним досвідом. Слинка тече, яке це багатство, і наскільки всім треба те, що вони вже знають!

Чому одні стають мільйонерами, а інші – ні

Є такий вислів: одні все життя шукають гроші, а знаходять гриби і рибу. А інші шукають гриби та рибу, а знаходять гроші. Подумайте, чому?



Про найпоширеніші помилки на шляху до успіху

Кожна помилка — велике благо, адже тільки виходячи із ступора, потрапляєш на новий рівень.



Які ще є принципи, що сприяють успіху, крім “запитуйте”?

Ніколи не здавайтесь. Приклад з абітурієнтом Вадимом Гетьманом.



Історія, гідна наслідування

Ще одна історія про Вадима Гетьмана. Його дуже поважали німецькі банкіри і радо з ним підписували договори. Якось в Україну приїхали два німецьких банкіри. Під час розмови виявилось, що в одного із них батько під час Другої світової загинув в Україні. Ввечері Вадим Гетьман зателефонував у військкомат, з’ясував, де знаходиться могила, і наказав, щоб її терміново привели в порядок. Коли наступного дня їхали оглядати заводи, яким німецькі банкіри мали дати кредит, зробили невеличке відхилення від напрямку. Виходять. А він каже: “Тут похований ваш батько”. Можете уявити реакцію німця? Був великий бізнесмен — став звичайною людиною, був 50-річний чоловік, став 5-річним хлопчиком. Так Вадима Гетьмана почали поважати німецькі банкіри. Шановні читачі, питання є?