Охорона Президента посадила журналістів

No smoking
Президента чекали в нещодавно проданому Рівненському аеропорту о 10.30. У графіку Віктора Ющенка спочатку було три пункти: здолбунівське підприємство “Волинь-цемент”, пологовий будинок в Острозі та власне Хмельницька АЕС. Згодом, правда, “Волинь-цемент” з переліку зупинок президентського кортежу зник.
Журналісти вже о дев’ятій вирушили з Рівного на Нетішин. Дорогою на кожному перехресті зустрічаємо володарів смугастої палиці, які мають забезпечити безпечний рух кортежу керівника української держави. Півтори години автобусом — і ми проїжджаємо стелу з написом “Хмельницька АЕС”. За кілька кілометрів від самої станції пересаджуємось у зелений автобус із написом “Енергоатом”. Атомна станція — режимний об’єкт: пересуваємось тут суто на транспорті станції, без дозволу знімати заборонено.
За кілька хвилин — уже в адмінкорпусі станції. У холі — рамки металодетекторів та безліч охорони. Після перевірки документів — перевірка аудіо- та відеотехніки. Пройшовши пункт контролю, потрапляємо на станцію. На другому поверсі нам проводять інструктаж. Виявляється, що на нараду до Президента пропускають лише відеооператорів телеканалів та фотокорів. Журналісти зможуть почути виступ Віктора Ющенка у спеціально відведеній кімнаті та з монітора в холі. Але там забули поставити… стільці для журналістів — доведеться кілька годин слухати стоячи. Одразу виникає суперечка рівненських “акул пера” з організаторами зі сторони ХАЕС та Хмельницької області. У конфлікт втрутились люди, які забезпечували безпеку глави держави (чи то представники СБУ, чи то охорона Президента – авт.). Але через кілька хвилин вони організували стільці для представників ЗМІ, аби ті комфортно себе почували. Хтось із журналістів пожартував: “Ну хто ж нас посадить, як не Служба безпеки”. Загалом, саме представники охорони були цього дня ввічливими та майже гостинними.
Вперше довелось бачити таке ставлення. Представники організаторів замість того, щоб пояснити правила, постійно щось кричали і поводились так, ніби вони вчителі молодших класів, а журналісти прийшли “перший раз у перший клас”. Навіть казус такий стався. Коли приїхав Президент, до зали, де проходила нарада, почали сходитись запрошені та преса. Роздягатись потрібно було в гардеробі, але одна пані увійшла до зали в верхньому одязі. Її наздогнала жінка, що “займалась” пресою, і, смикаючи за рукав, почала на підвищених тонах пояснювати, що потрібно роздягатись. Виявилось, що пані у верхньому одязі — це керівник сайту Президента, а зайшла вона, щоб перевірити готовність до проведення наради...
Важко довелось під час наради затятим курцям: на території станції заборонено палити. Спочатку тих, хто має згубну звичку, обіцяли вивести, доки не приїхав Віктор Ющенко, покурити на вулицю, але потім вирішили, що можна кілька годин прожити без цигарок. Додавши: “Здоровіші будете”!

Про реактори та електромережі
З вихованістю та чемністю президентської охорони мені доводилось стикатись ще на прес-конференціях глави держави у Секретаріаті Президента. Але напишу ще раз: просто орли! Буквально за кілька хвилин до появи Віктора Ющенка охорона спокійно і з теплою усмішкою та повагою пояснила журналістам і присутнім, що можна, а чого не бажано робити.
З’явився Президент у супроводі губернаторів Рівненської та Хмельницької областей. Підійшов до преси, привітався й запитав: “А що, вас на нараду не пускають? Ну нічого, поспілкуємось після…”. Побажав “всіляких гараздів” і пішов радитись з чиновниками із Мінпалива та енергетики, Мінпрому та директорами українських АЕС про те, як розвивати ядерну енергетику.
Немає сенсу переказувати все те, про що говорилось на нараді, тому суть передам тезово:
- енергетичний ринок світу змінився. Змінилось ставлення й до атомної енергетики;
- світовий пріоритет нині не будівництво нових атомних станцій, а модернізація та підвищення ефективності уже існуючих;
- оптимізація українських АЕС дасть змогу збільшити їх потужність на 25 відсотків;
- вітчизняні енергомережі не зможуть “справитись” з таким обсягом електроенергії — тому треба вкладати гроші й в оновлення електромереж;
- Україна має великий ядерний потенціал, тому слід створити в державі повний цикл: виробництво ядерного палива, використання, переробка та утилізація. Це дасть змогу країні посилити свою енергонезалежність і безпеку;
- 13,7 коп./кВт (на оптовому ринку) — замалий тариф, щоб енергетика могла розвиватись. Споживачі мають платити справжню ціну за електроенергію, а бідним допоможе держава.
Крім того, йшлося і про потребу в модернізації першого і другого енергоблоків Рівненської АЕС, термін експлуатації яких спливає в 2011 та 2012 роках, аби продовжити їх дію ще на 15 років. А ще потрібно добудувати третій та четвертий реактори на Хмельницькій АЕС.

Прес-секретар Президента без роботи
Прес-конференція Президента тривала півтори години і проходила не так, як завжди. Традиційно розпочала прес-секретар Президента Ірина Ванникова: “Вітаю! Ви можете поставити питання Президенту України і згідно із заявкою у нас першою ставить питання…”. Але тут її перебив Віктор Андрійович: “Хто хоче, той хай і ставить питання”. Фактично всю прес-конференцію вів сам Ющенко, реагуючи на підняті руки і даючи слово. Прес-секретар глави держави півтори години нудьгувала. Журналісти цього разу змогли поставити вісім питань. При цьому сім із них були від рівненських журналістів, одне — від київської колеги і жодного від представників хмельницьких ЗМІ. Хоча їх було на заході вдвічі більше, ніж рівнян.
Питання були різні: від ядерної енергетики до банку “Надра”. Ющенко відповідав майже коротко і по суті, що приємно здивувало.
Президент поїхав, а журналісти, знову пройшовши через кордони Служби безпеки, попрямували до своїх автобусів. Надворі було вже зовсім темно. У голові прокручувались слова, сказані Президентом на нараді: розумно, чітко, зрозуміло.
Виникало тільки одне питання: чому ж тоді країна в такому стані?