Хто рахує — той страхує?

Нині в Україні застраховано посівних площ близько 6-7 відсотків, а агрострахуванням займається лише 70 із 460 страхових компаній. На Рівненщині, до прикладу, у 2008 році було застраховано лише 3066 га сільськогосподарських культур. Бажаючих застрахувати ризики загибелі сільгосппродукції виявилось лише троє.
За словами консультанта з питань агрострахування Проекту Романа ШИНКАРЕНКА, це надзвичайно малий відсоток. Крім того, вітчизняні СК займаються агрострахуванням формально. Адже частина культур страхується за ліцензією на “обов’язкове страхування”, а частина культур і всі тварини — за майновою ліцензією. До агрострахування як окремого виду ні ліцензій, ні вимог просто немає.
— Державним бюджетом України на 2005 рік були вперше передбачені кошти на компенсацію частини страхових внесків під час страхування врожаю, — зауважує керівник Проекту розвитку агрострахування в Україні, професор Гарі РОШЕ. — Але вже у цьогорічному бюджеті таких відшкодувань не передбачається взагалі. Малоактивні сільськогосподарські виробники, які й так не завжди розуміють важливість агрострахування, ще й втрачають підтримку з боку держави.
Пан Роше, щоправда, додав: у Верховній Раді України “лежить” законопроект про “добровільне агрострахування”. Саме його прийняття, на думку керівника проекту, дозволить врегулювати в Україні такі питання, як уніфікації звітності страхових компаній, використання актуально обґрунтованої тарифної ставки.
— Але відсутність державної підтримки у 2009 році, безумовно, відкине розвиток агрострахування на деякий час назад, — спрогнозував Гарі Роше.