“Сироти” на “Мерседесі”

— Якось довелося нам із друзями з Млинова до Рівного їхати пізно ввечері, — пригадує Ігор Пшеюк. — Дороги ж там самі знаєте які… От ми і “вляпались” одразу двома колесами: заднім і переднім. Зразу ж зіграв закон підлості — запаска ж одна.
Отак, каже пан Ігор, одне замінили, а друге?
— Так, питання було не з легких. Найсмішніше було, що ніхто ж не зупинився допомогти, окрім старенького… “Запорожця”. Класна була б машина — “Мерседес” на колесах від “Запорожця”, — сміючись, ділиться спогадами депутат облради.
Змушені були товариші їхати на трьох.
— Резину на четвертому колесі втратили ще на ходу, — завершує пан Пшеюк. — Ледь доїхали до автостанції на голому диску…
А ще Ігор Пшеюк пам’ятає свої “дорожні” пригоди у повітрі. Під час служби в армії їх, солдатів, часто перевозили транспортною авіацією. Герметизації в літаках не було, а тому, коли злітали, солдати мусили з кисневими масками сидіти.
— Від цих масок так спати хотілося! — згадує пан Ігор. — А спати “начальство” не дозволяло… Думаю, вам зрозуміло, як вони нас будили…
Як водій із багаторічним стажем Ігор Пшеюк добре пам’ятає і “славнозвісні” зустрічі з ДАІшниками.
— Їдемо якось у Вінницю. По трасі. Якраз під обривом, над яким, як потім виявилось, був населений пункт. Звісно, на спідометрі очевидно не 60 кілометрів швидкості було… І ДАІшник — тут як тут. Я розізлився, думаю: не платитиму! Він підходить до нас і: “Ну що, сироти?! Порушуємо?!”. Ми в моєму “Мерсі” так і присіли! Якщо для ДАІшника ще п’ять років тому на “Мерседесах” їздили “сироти”, то нині, мабуть, на таких машинах їздять хіба що бомжі… — завершує свою розповідь Ігор Пшеюк.
Довелось “сиротам” таки поділитися з ДАІшником “останнім”…