Загадка від уряду

Як уряд збирається допомогати?
“Продовжую сподіватися, що ці кошти будуть у межах 10 днів. Перший мільярд”, — з надією на підтримку сказав журналістам у вівторок міністр будівництва з Народного руху України Василь Куйбіда.
Йдеться про гроші на добудову будинків, які готові на 70 і більше відсотків і… стоять. У грудні на пропозицію уряду усі парламентські сили — Блок Юлії Тимошенко, “Наша Україна-Народна самооборона”, Блок Литвина, Партія регіонів та Компартія натиснули кнопки за закон — профінансувати завершення цих будинків.
Першочергове право купити квартири в них законом закріплено за тими, хто стоїть у черзі “на поліпшення житлових умов”. Через Державну іпотечну компанію та уповноважені банки таким людям мають надаватися гривневі кредити.

Для чого уряд збирається допомогати?
Міністерство регіональної політики та будівництва розташоване поруч з місцем літописної перемоги киян над печенігами. Настрої усередині красиво реконструйованого будинку далекі від переможних.
“Я тут 34 роки працюю, такого ніколи не було”, — Анатолій Беркута кидає на стіл дані про обсяги будівництва. За січень-лютий — мінус 57% порівняно з минулим роком. Перший заступник міністра будівництва (раритетний в Україні — працює на своєму місці з початку Незалежності) розводить руками.
“Там нас чекають. Там є гроші і величезний обсяг робіт”, — у просторій світлій залі поверхом вище кабінету Беркути київський забудовник Лев Парцхаладзе переконує колег їхати… до Іраку. Зруйнована країна має гроші, але не має будівельників, а українські спеціалісти там мають чудову репутацію, — переконує доповідач. Українські спеціалісти — члени колегії при Міністерстві будівництва — слухають похмуро, але уважно. Роботи не стало, грошей більше не дають, а у багатьох — включно з Парцхаладзе — валютні борги, які треба зараз повертати.
Ці солідні чоловіки у дорогих костюмах (жінок майже немає) і є головною рушійною силою ідеї, що в умовах кризи держава має дати гроші на будівництво.
Для сторонніх у них два головних аргументи. По-перше, будівництво реанімує ланцюг інших галузей. (Навіть споживання горілки та фіранок зростає, — уточнює Беркута). По-друге (учасники зустрічей з Юлією Тимошенко стверджують, що цей аргумент подіяв на неї найбільше), в країні зупинено будівництво сотень будинків з проданими квартирами.
“Це сотні потенційних “Еліта-центрів”. Це соціальний вибух”, — приблизно такими словами проблему підкреслював кожен забудовник, який ділився інформацією.

Чи це буде вигідно людям?
Насамперед, Мінрегіонбуд вказує на тих, хто у цих недобудовах купив квартиру. Їхня кількість не порахована. Але безперечно вони у пастці. Один з керівників міністерства розповів про знайому, яка взяла валютний кредит, а зараз, як він висловився, “щомісяця відносить у банк норкову шубу”, а квартири не має.
Також Мінрегіонбуд сподівається порадувати людей, які вирішать купити квартири у цих будинках. Воно оголосило, що кредити не виділятимуться на покупку квартир за ціною вище:
Це нижче докризових цін у більшості будинків. Фактично ті, хто купить зараз, сплатять менше тих, хто купив раніше квартири в тому самому недобудованому будинку. Роками це було навпаки. В уряді обговорювали це і вирішили не втручатися.
“Таке життя”, — каже Куйбіда. “Пам’ятаєте Карцева? Вчора були раки по п’ять великі, сьогодні по три, але маленькі. Скажімо, я одружився двадцять років тому. Сьогодні йдуть гарні дівчата, то що я маю вважати, що я себе ошукав? Ну життя таке”.
Нарешті, Мінрегіонбуд вказує, що відсотки за кредитами на такі квартири будуть обмежуватися. Вони будуть дорівнювати обліковій ставці Національного банку плюс 2% річних уповноваженому банку і 0,5% річних Державній іпотечній компанії. Сьогодні разом це 14,5%. Багато банків пропонують зараз більше за депозитами, не кажучи вже про кредити.
Один урядовець на умовах анонімності підказав ще один важливий аргумент. “Рано чи пізно уряд змусить НБУ друкувати гроші, тоді буде інфляція і такий кредит можна буде погасити однією зарплатою”.
Гіперінфляція, якщо вона (не дай Боже) буде, справді допоможе повернути такі кредити, хоча одночасно зробить біднішими більшість із нас.
Але, окрім спроможності платити за кредитом, нехай і дешевшим за ринкові, потенційні учасники програми мають замислитися над іншим: “А чи будуть такі будинки добудовані насправді?”.

Які ризики?
Цю програму з самого початку розробляли забудовники. Навіть грудневий закон фактично був підготовлений ними. Це легко перевірити, порівнявши підписаний Віктором Ющенком текст з варіантом, який подавала до Мінрегіонбуду Українська будівельна асоціація, що об’єднує великих забудовників:
Як видно, забудовники навіть погоджувалися на меншу межу прибутковості, ніж врешті-решт ухвалив парламент.
Саме забудовники склали кістяк групи, яка при уряді вирішувала, як буде втілюватися програма. Володимир Поляченко, Юрій Сербін, Ігор Лисов, Олег Маліч, за свідченнями інших членів групи, були серед найактивніших учасників. Усі четверо є депутатами і екс-менеджерами, власниками або родичами власників великих будівельних компаній.
Нічого поганого у тому, що для розробки програми допомоги будівництву залучили забудовників, немає. Але, за свідченням учасників, у роботі групи при уряді не брали участь представники інших сторін (хоча це передбачено правилами ухвалення урядових рішень). Наприклад, людей, які купили квартири в недобудовах. Або людей, які можуть купити.
Складена з урядовців та забудовників група підготувала закон, урядові постанови, накази Мінрегіонбуду, але не розробила ключової для людей гарантії. Що ці будинки обов’язково будуть добудовані, а якщо ні — людям гарантовано компенсують усі втрати.
Про це — ні слова в жодному документі. Навпаки, грудневим законом заборонено вимагати у забудовника кошти, якщо він затримує здачу будинку менше, ніж на півтора року.
“Недобросовісним засновникам забудовника надається 18 місяців для виведення коштів з проекту та доведення забудовника до банкрутства”, — написала у коментарі до цієї норми юрист Наталія Доценко-Білоус, яка спеціалізується на цій сфері.
Ми запитали про це у міністра.
— Які гарантії для людей, які вирішать купити квартири у цих будинках, що вони точно будуть добудовані?
— Компанії, які будуть допущені у цю програму, гарантують добудову своїх будинків, — запевнив Василь Куйбіда.
— А якщо вони обмануть?
— Вони будуть відповідати перед державою і громадянином.
Коли ми запитали про це ж в одного з ідеологів програми, він чесно зізнався: “Не знаю. Я ще не придумав. Буду думати”.
Ми повідомлятимемо.

Хто дасть гроші?
Є ще одна обставина, яка може зробити програму неможливою. Забудовники розробили, уряд запропонував, парламент конституційною більшістю схвалив, але грошей немає. І ніхто не збирається скорочувати інші державні видатки, щоб вкласти ці гроші в будівництво. Усі хочуть, щоб їх надрукував НБУ (як ви зрозуміли, навіть усвідомлюючи, що це може призвести до гіперінфляції). Щоб банк не пручався, просять один мільярд гривень (усього будинки з готовністю 70% і вище потребують вкладення 7 млрд).
“У Президента була нарада. Президент сказав — мільярд віддати. (Голова Нацбанку Володимир) Стельмах погодився”, — розповів один з учасників зустрічі.
Ось як для “Свідомо” прокоментували це в НБУ.
“Дійсно, була розмова у Президента, дійсно, Нацбанк готовий дати, але під що?”, — запитав від імені центрального банку Сергій Круглик, директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків та зв’язків з громадськістю НБУ.
“Повинна бути програма залучення реальних довгострокових коштів, а не так, що великі будівельники, які отримували 1000 відсотків прибутків, захотіли грошей від держави. Видати гроші, і взяти збитки собі? Як дати, кому дати, під що дати?”.

Де є недобудови?
Ось перелік будинків у нашій області, які забудовники просять допомогти добудувати.
Оскільки навіть якщо НБУ надрукує мільярд, цих грошей буде в сім разів менше, ніж просять забудовники по всій Україні, уряд буде вибирати будинки за наступними критеріями:
- кількість населення в області;
- кількість людей у черзі;
- кількість недобудованих будинків.
Окрім того, в розрахунок буде братися те, хто запропонує найменшу ціну на житло; наскільки багато людей вже купили квартири у недобудові і скільки серед них працівників державних установ.
Останній фактор, який може бути вирішальним — якому забудовнику повірить банк, через який видаватимуться гроші.