Чому “заслаб” долар?

Хто платить, той…
В останні кілька років багато українських банків змінили вітчизняних власників на іноземних. Купувати банки в Україні було вигідно. Адже дохідність грошей у Європі і США була значно нижчою, ніж в нашій державі. У країну потекли потоки “дешевої” валюти, яка тут же видавалась населенню у вигляді споживчих кредитів. Інколи навіть лише під копію паспорта. Не вимагали не те що застави під кредит, а й навіть довідки про доходи. Саме тоді почались українські причини (ті, які додались до загальносвітових) фінансової кризи.
Нині банки шукають порятунку. Одні — в рекапіталізації, інші — в об’єднанні. Мабуть, у більш виграшному становищі опинились структури, за спиною яких стоять потужні транснаціональні фінансові корпорації. Фінансові проблеми своїх українських підрозділів вони можуть вирішити поповненням статутних капіталів власними грошима. Тоді як банкам з українським корінням можна сподіватись лише на себе чи милість уряду. Відповідно, шанс пережити нелегкі часи мають саме банки з іноземними грошима.
А отже, українська фінансова система може опинитись під контролем неукраїнських структур. І основна суть проблеми не в тому, що українська банківська система де-факто виходить з-під контролю НБУ в руки іноземних корпорацій. Їхня мета чисто економічна — елементарна максимізація вигоди.
Самі іноземні компанії поступово переходять під опосередкований контроль урядових структур своїх країн. У результаті цього політика українських банків з іноземним капіталом відображатиме інтереси конкретних держав. І добре, якщо ці інтереси співпадатимуть з українськими. Якщо ні — доведеться вкотре повторювати штамп “чого бідні...”. Адже хто здатен впливати на грошово-кредитну систему країни, той контролює економіку.
Іноземний капітал Україні, без сумніву, необхідний. Але ж зовсім не для того, щоб його “проїсти” і зрівнятись у боргах та зовнішній залежності з найменш розвинутими країнами світу. Іноземні кредити потрібні перш за все для запуску маховика економічного відтворення, виробництва конкурентоспроможних продуктів, які генерували б нову додану вартість в українській економіці, сприяли наповненню бюджету та створенню нових робочих місць.

Гривню не можна долар
Після грудневого валютного шоку, коли курс долара стрибнув до позначки 10 гривень, усі кинулись рятувати національну валюту. Національний банк “спалював” валютні резерви, аби збити температуру на валютному ринку, але майже всі заходи були марні. Знизити вартість американських грошей вдалося лише до рівня вісім з половиною гривень за умовну одиницю. На початку весни температура спала ще трохи — мінус 50 копійок.
Аж раптом наприкінці минулого тижня гривня зміцнилась на 40-45 копійок за два дні. У деяких банках тоді було проблемно здати долар. У касах говорили: готівкової гривні просто немає. У розмовах почала ширитись паніка, мовляв, за кілька днів знову буде “стрибок”. Однак причиною, чи точніше однією з причин такої ситуації на валютному ринку, стали не махінації, а рішення Нацбанку, який нарешті почав вирівнювати кризову ситуацію.
Кожен банк при видачі кредитів мав резервувати певні фінансові ресурси. Якщо кредит видавався в гривнях, то й резервування проходило в гривнях, якщо ж у валюті — відповідно і резерв формувався у валюті. Кредитувались українці переважно в доларах. Тому резерви у банків виявились теж в основному в американській валюті.
Вигідно це було перш за все банкам з іноземним капіталом. Адже в Україну вони заводили ресурси у валюті, а видавали під значно вигідніший відсоток, ніж за кордоном, особливо нічого не втрачаючи.
Так було до квітня цього року. Доки НБУ не видав постанову, якою зобов’язав формувати резерви під кредитний портфель суто в національній валюті. І неважливо, у якій валюті позику було видано попередньо. На переформатування банкам дали два місяці.
Тільки от основним продавцем гривні є… НБУ J Він і викуплятиме валютні запаси комерційних банків. Купувати валюту за нинішнім курсом Нацбанку невигідно, та й попит обіцяє бути шаленим, бо гривні банки потребують на кілька мільярдів доларів.
Якщо взяти до уваги, що “погоду” на українському валютному ринку можуть зробити кілька десятків мільйонів доларів, то кілька мільярдів, розтягнуті на два місяці, здатні неабияк зміцнити гривню. Питання в іншому: а що буде далі? Дехто з експертів вважає, що потрібно змусити комерційні банки перевести всі валютні кредити в гривневі. Це дало б змогу полегшити кредитний тягар та підтримати національну валюту. Але чи підуть на це комерційні банки? У багатьох із них іноземні власники і навряд чи українські інтереси тут на першому місці.