Між якістю та ціною

У першу чергу, варто виділити головних учасників бензинового ринку Рівненської області та розставити їх у свої категорії. На сьогоднішній день в Україні існують чіткі сегменти, в межах яких працює більша частина АЗС. Перший і найбільш поширений представлений мережами “Укрнафта”, “Авіас” та, з недавньої пори, “Альфа-Нафта” (заправки ANP). Усі вказані компанії тією чи іншою мірою контролюються та управляються групою “Приват”, яка, крім цього, здійснює нафтопереробку на заводах у Надвірній (Івано-Франківська область) та Дрогобичі (Львівська область). Зазначимо також контроль групою одного з найбільших в Україні Кременчуцького НПЗ в Полтавській області.
Окрім бренду АЗС, “Укрнафта”, що позиціонується як напівдержавна компанія, володіє більшістю ліцензій на видобуток нафти та газу на території нашої країни. Таким чином, “Приват” на сьогодні – єдина вертикально-інтегрована нафтова компанія, тобто та, бізнес якої включає весь ланцюжок – від видобутку нафти до продажу бензину через мережу АЗС. Така структура передбачає значно менші витрати та, як наслідок, меншу собівартість нафтопродуктів на заправках. Звідси і “ростуть ноги” низьких цін у мережах “Укрнафти”, “Авіас” та ANP.
Як відомо, бензин та дизпаливо “народжуються” на нафтопереробних заводах і від того, яке обладнання там встановлене, залежить якість та кількість отриманих з нафти продуктів. У нашій країні давно затвердився стереотип “європейське – отже якісне”. У контексті “їжі” для автомобілів цей принцип досить часто підходить, саме через більш високу якість встановленого на іноземних заводах обладнання. Поряд з цим, бензин та дизпаливо українського виробництва теж буває досить високої якості, але більшість власників АЗС намагаються закуповувати їх за кордоном, аби зменшити ризики.
Заправки “Укрнафта”, “Авіас” та ANP, як правило, реалізують нафтопродукти українського виробництва. Кажуть, що їх якість зазвичай залишає бажати кращого, хоча своїх відданих клієнтів ці мережі, звісно, мають. І призвичаївшись до палива, відчувають себе досить комфортно, тим паче останні півроку ціни на цих АЗС ледве не найнижчі в області.

Європейський рівень – європейські ціни
Якщо вищезгадані мережі “підкупають” клієнтів низькими цінами, то “коником” таких АЗС, як “WOG”, “ОККО” та “Лукойл” є висока якість, за яку, відповідно, вимагається і не менш висока плата. Окрім того, такі заправки, як правило, пропонують великий спектр додаткових послуг, починаючи від мийки автомобіля і закінчуючи підкачкою шин. Сучасність та орієнтація на європейські цінності цих мереж АЗС підтверджується також частими рекламними акціями, розширенням асортименту палива та прагнення до охоплення усіх регіонів України.
Згідно з паспортом, майже весь спектр нафтопродуктів у цих мережах завозиться з інших країн, серед яких Литва (“Мажейкю Нафта”), Польща (Orlen), Білорусь (Мозирський НПЗ) та ін. Продукція цих заводів відзначається досить високою якістю, тому зазвичай клієнти залишаються задоволені роботою двигуна свого автомобіля. Втім, трапляються і нарікання. Як правило, водії скаржаться на те, що навіть заправки європейського рівня іноді грішать “розведенням” палива.
Варто зазначити, що кожна мережа АЗС розробила власний вид пального. Так, у мережі “ОККО” – це бензин Pulls95, у “WOG” – Mustang95 та віднедавна Mustang100, у “Лукойл” – ЕКТО. Щоправда, два останні види палива ще не надійшли у продаж на рівненські АЗС, але вірогідність їх появи у нас досить висока. Насправді усі ці унікальні бензини є не що інше, як суміш А-95 (зазвичай “Євро-4” та “Євро-5”) та хімічної присадки. Процес “приготування”, як правило, відбувається на нафтобазах компаній, іноді – під час перевезення палива у бензовозі на заправку.
Оскільки майже вся продукція у цих мережах має іноземне походження, прив’язка її вартості до цін на європейському рівні є дуже стійкою. Величезний вплив на формування ціни має також валютний курс, оскільки компанії закуповують нафтопродукти в доларах або євро, а реалізують на наших АЗС у гривнях. Таким чином, сьогодні ці мережі є лідерами у ціновому сегменті нафтового ринку області.
Виходячи з даних діаграми, рівняни мають досить широкий вибір між тим, де заправити своє авто. Більшість водіїв зі стажем мають свої власні уподобання щодо того, де заправити своє авто, доходячи навіть до того, що роблять це на певній станції та ледве не в певний конкретний час. Місто у нас невелике, тому знайомства з заправниками – досить поширена практика для отримання оперативної інформації щодо якості палива. І ця інформація буде мати значно більшу вагу для водія, аніж усі реклами разом узяті – такий вже у нас менталітет.
Повертаючись до цифр та назв, зазначимо, що мережі “Привату” займають трохи більше 50% ринку, а “європейські” мережі – біля третини. Все інше відноситься до місцевих нафтових компаній. Це заправки “Олас”, “Журавлина” (переважно у Сарненському районі), “Укр-Петроль” та “Авіком”. Принципи роботи цих мереж відрізняються від усіх вищезгаданих компаній, що і стало запорукою їх функціонування та розвитку. Детальніше про них – у наступних номерах “ОГО”.