Полегшення ноші

Такі зміни були прийняті 15 грудня 2009 року. Закон стосується багатьох сфер діяльності. Зокрема, ліцензування. Зменшується кількість видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню (скасовуються 5 видів ліцензій з 66). Більше того, збільшуються терміни дії ліцензій – від 5 років до безстрокових ліцензій.
— Я у цьому вбачаю тільки позитив, — ділиться міркуваннями власник ТМ “Родина”, голова правління ВАТ “Костопільський завод продтоварів” Микола КУЧЕРУК. — Моя позиція – взагалі скасувати ліцензії. Окрім тих, які не стосуються безпеки й здоров’я людини. Наприклад, стоматолог, який напряму проводить з людиною дії, які можуть вплинути на його здоров’я.
Погоджується експерт і з закріпленням практики довгострокової оренди державного і комунального майна (строком не менше 5 років).
— Це для того, щоб можна було логічно та послідовно розвивати бізнес. Наприклад, часто комусь дають в оренду майно на п’ять років. А для того, щоб розвинути підприємство (візьмемо гідроелектростанцію із "зеленими" тарифами), їм потрібно 15 років. Зрозуміло, що це лише стабілізує ринок.
Нові законодавчі зміни, до слова, також стосуються статутних фондів. Згідно із законом, знижуються вимоги до мінімального статутного фонду ТОВ у 100 разів (з 74,4 тисячі гривень до 744 гривні). Хоча саме до цього формулювання спеціалісти ставляться неоднозначно. Експерти кажуть, що таке значне зниження вимог до мінімального статутного фонду полегшує створення різного роду фіктивних фірм-одноденок, наприклад, для проведення незаконних конвертаційних операцій.
Однак додають: загалом закон сприятиме поліпшенню підприємницького клімату. Більшість його норм схвалені іноземними експертами, зокрема, представниками впливової Міжнародної фінансової корпорації.
Втім, одним таким законом ситуацію в малому підприємництві на Україні не так легко змінити. Адже досі недосконало діє головний елемент співпраці влади та підприємців – єдине вікно.
— Насправді закон про дозвільну систему, м’яко кажучи, виконується не в повному обсязі, — констатує голова постійної бюджетної комісії Рівненської облради Олег ХОМИЧ. — Єдине дозвільне вікно повноцінно не працює, як прописано в законі і яке обіцяли наші чиновники. Обласна адміністрація повинна координувати роботу цих дозвільних центрів для того, щоб дійсно вони працювали для підприємців. А їм зараз дуже важко. Ніяких полегшень немає. Наслідки кризи відчуваються. Та й контролюючим органам треба якось жити. Тому то вони й заважають тим підприємцям, які ще працюють.
З такою думкою погоджується і Микола Кучерук, який зауважує: Україні, перш за все, потрібна кардинальна реформа дозвільної системи.
Більше того, Олег Хомич критично ставиться до чи не щомісячних законодавчих змін щодо ведення бізнесу. Підприємці не встигають перелаштуватися під один закон, як з’являється інший. А це очевидно – не на користь.
Нові зміни, зазначає він, торкаються лише окремих, не надто глобальних речей. Тоді як існує ще безліч набагато проблемніших. Наприклад, екологічні норми.
— Я вам розповім про дозволи на викиди. Щоб займатись таким виробництвом, треба півроку бігати з паперами і платити за це все діло 20 тисяч гривень. Тоді як платити за самі викиди – 10 гривень на рік! — обурюється Олег Хомич. — Саме над такими абсурдними законодавчими нормами повинні задуматись можновладці.
Підприємці ж новий закон сприйняли по-різному. З одного боку, радіють і надіються, що в Новому році працювати стане справді легше. З іншого – а чи не черговий це перевиборчий трюк?