2009 – яким він був

Зима

Напередодні Нового 2009 року в свої законні права вступив новообраний міський голова Рівного Володимир Хомко. Заступниця попереднього мера Світлана Богатирчук-Кривко ще до новорічного столу написала заяву на відставку. Зі слізьми на очах вона полишала сесійну залу. А решта місцевого політикуму чекала на продовження кадрових перестановок. Початок року ознаменувався появою серед керівництва міста нових заступників міського голови – Андрія Філіна та Галини Кульчинської. Перший взяв на себе інвестиції, архітектуру і стратегію розвитку, друга очолила гуманітарний напрямок. З’явилось у міста нове управління стратегічного розвитку, яке очолив екс-бізнесмен Сергій Процик. Начальником житлово-комунального господарства став Іван Гема.
У країні ще розповідали анекдоти про кризу, але вже не так весело. Люди нервово поглядали на курси валют в обмінниках і починали думати про евакуацію своїх заощаджень з фінустанов. Уряд заспокоював і закликав не панікувати. Згодом ті, хто за панікував, першими сміялись над тими, хто залишився спокійним, бо встигли забрати свої гроші. Так починалась банківська криза…
Але були й більш приємні моменти зими 2009-го. Наприклад, феєрверк жіночої краси у вигляді конкурсу "Міс Рівненщина”, на якому перемогла чарівна білявка Наталія Соловйова.

Весна

"День народження генія" – акцію під такою назвою організувала заступник міського голови Галина Кульчинська. В ефірі всіх місцевих телеканалів чиновники, політики, діячі культури і навіть "неформали" читали вірші Тараса Шевченка. Вийшло креативно. Деякі місцеві депутати, які не надто літературні у спілкуванні, раптом відкрили в собі талант декламування віршів.
Біля банків вишикувались черги тих, хто хотів забрати свої гроші. Національний банк України один за одним брав комерційні банки під свій контроль, вводячи туди тимчасові адміністрації. Економічні новини нагадували зведення з фронту.
Далі – більше. Після трагедії в Дніпропетровську, коли в залі гральних автоматів загинули люди, було вирішено поставити хрест на гральному бізнесі. Крім "одноруких бандитів", під роздачу потрапили дорогі казино та букмекерські контори.
Під завісу весни Конституційний суд України ухвалив рішення, яким продовжив повноваження міського голови Рівного Володимира Хомка, котрого обрали на позачергових виборах на повний термін. Тобто ще на чотири роки.
У Володимира Хомка проблем стало менше, але побільшало їх в українського олігарха Дмитра Фірташа. Підприємству ВАТ "Рівнеазот”, яке йому належить, уряд почав перекривати газ.
А тим часом чарівна рівнянка Марія Хаврук стала віце-королевою України на конкурсі краси.

Літо

Літо видалось спекотним не лише у буквальному сенсі. У шоковому стані була Рівненщина після літньої грози. Блискавка забрала життя відомого політика, депутата облради Василя Червнія. Його соратники, та й вороги теж, ставили собі питання: а що буде далі?
А далі був приїзд в Україну і на Рівненщину Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Відвідавши область, він заночував у Корецькому жіночому монастирі та спустився в нижній храм Свято-Воскресенського собору Рівного під акомпанемент акції протесту націоналістичних організацій.
Патріарх поїхав, а люди повернулись до турбот про те, як забрати з банків свої гроші. "Рівнеазот" остаточно зупинився, на підприємстві почали скорочувати працівників.

Осінь

Восени обласна рада почала "ламати списи" навколо питання визнання покійного депутата облради Василя Червонія Героєм України. Після запеклих суперечок обласні обранці згадали, що надання "геройського" статусу і живим і мертвим – прерогатива Президента і парламенту. Щоправда, останні вже на повну поринули у президентську виборчу кампанію, яка стартувала офіційно (неофіційно вона тривала вже рік).
Видавничий дім "ОГО" провів рейтинг "ТОП-25: найвпливовіші люди Рівненщини” чим наробив трохи галасу. Не всі були згодні з місцем своєї "впливовості". Доки політики, бізнесмени й інші сильні світу цього сперечались про свою впливовість, тихо похрюкуючи, до нас підібрався "свинячий" грип.
Паніка була страшенна. Всі кинулись в аптеки по антигрипозні засоби та марлеві пов’язки, але ті, ніби за помахом чарівної палички, звідти зникли. Рятувались хто як міг, хто – вітамінами і маскою, хто – горілкою і часником. Відчуття було таке, ніби завтра всі помруть. Один знайомий навіть намагався звабити неприступну колегу, бо "все одно ж завтра помремо...". Але панянка не піддалась, чим дуже засмутила хлопця, і грипозній паніці довелось відступити. Отямившись, люди підраховували, яку частину сімейного бюджету занесли до аптек.
Восени знову запрацював "Рівнеазот". Місцеві політики ставили це собі в заслугу, наче вони "порішали" з прем’єр-міністром, щоб підприємству дали дешевше газ. Хоча знаючі люди казали, що ніби власник заводу Дмитро Фірташ напряму домовився з Тимошенко.
Восени Рівненщина втратила ще одну знакову постать. Помер двічі герой соцпраці Володимир Плютинський, незмінний керівник агрофірми "Зоря".
А ще восени шквал обговорення викликала інформація, що Українська православна церква та Українська православна церква Київського патріархату сіли за стіл переговорів і почали говорити про об’єднання в єдину церкву.

І знову зима

Початок зими і кінець року ознаменувався святкуванням 70-річчя утворення Рівненської області. На урочистостях був Президент і роздавав ордени та звання. За кілька днів до того приїжджала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Взагалі-то тепер до нас всі часто їздять: щось дарують, відкривають, відвідують. Воно й не дивно – скоро вибори.
Голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук схоже пішов "ва-банк". Розуміючи, що має високі шанси скоро полишити кабінет, не полишає Віктора Ющенка. В області з’явились білборди із зображенням Матчука, який переконаний, що "Ющенко – український Президент!". Приклад відданості нетиповий для української політики.
А "Видавничий дім "ОГО” провів проект "Видатні рівняни”, куди увійшли наші земляки, які у різний час прославили наш край.

Отаким запам’ятався 2009 рік на Рівненщині. Звісно, у когось в пам’яті відклались інші події. І це, мабуть, добре. Життя – яскрава й цікава штука, а ми його передаємо таким, яким його бачимо ми.