Вам пліснявий хліб чи гниле м’ясо?

“Вони всі шукають: “Де кнопка?”, – зневажливо пояснює політтехнолог, який консультує одного з провідних кандидатів у президенти. “На що треба натиснути, щоб виборці проголосували. Після цього вони їх не цікавлять. Для політиків виборці – одноразові”, – у голосі сарказм і докір.
“Я вважаю, люди самі винні, що дозволяють так до себе ставитися”, – уточнює він.
Мало хто з нас звертає увагу на передвиборні обіцянки. “Все одно обмануть”, – думаємо ми. Це правда. Якщо не звертати уваги, особливо після виборів, коли наші голоси дають політику владу, і особливо-особливо перед виборами, коли цю владу можна відібрати, тоді точно обмануть. “Свідомо” знайшло у програмах кандидатів з рейтингом більше 3% обіцянки, які вони вже раз не виконали, але знову дають. Плюс обіцянки, які повністю суперечать справжнім діям кандидатів. Зверніть увагу.

Янукович: за російську державну
мову-ІІІ
“Ми – за надання російській мові статусу державної мови в Україні”, – пояснювала Партія регіонів виборцям, чому за неї варто голосувати. На всіх останніх виборах: і 2006-го, коли вперше парламент обирали виключно з представників партій, і 2007-го – коли його переобирали. 2006-го синьо-біла команда ще уточнювала: “другої державної” і додавала: “Дві мови – один народ!”.
Що зроблено? І після виборів-2006, і після виборів-2007 голоси громадян України дозволили Януковичу мати найчисельнішу фракцію у парламенті. Після перших виборів він став прем’єром, після других – провідним опозиційним політиком. За визнання російської мови державною він боровся так: написав це в одному з проектів поправок до Конституції. І все.
Що тепер говорить кандидат в Президенти Віктор Янукович? “Виступаю за надання російській мові статусу другої державної”.
Що ще Янукович обіцяв зробити на виборах-2007? “Із 1 січня 2008 року структури малого сімейного бізнесу одержать на 5 років по­даткові канікули і будуть звільнені від сплати за реєстрацію, видачу патентів та інших дозвільних документів”. Звісно, треба розуміти – після виборів Партія регіонів опинилася в опозиції і могла зробити значно менше, ніж фракція прем’єра чи Президента. Але ж навіть спроби не було! Ми вивчили уважно всі розрекламовані партією ініціативи у парламенті. Про податкові канікули для малого бізнесу – ані слова. Хо­ча за такий закон могли проголосувати усі фракції. Партія регіонів не раз однаково натискала кнопки і з БЮТ, і з “Нашою Україною-Народною самообороною”, і з Блоком Литвина, і з комуністами. (Обмін голосуван­нями політичних ворогів – звич­не явище у більшості парламентів світу. Як з цього приводу висловився Білл Клінтон: “Не варто знати, як робляться дві речі: ковбаса і закони”). Але команда Януковича навіть не спробувала. Що не заважає кандидату у Президенти Януковичу обіцяти: “Податкові канікули для малого бізнесу на 5 років”.
Ще кандидат Янукович обіцяє юридичну гарантію захисту земельних паїв. Виборцю варто знати – Партія регіонів не голосує за закон про створення земельного кадастру. Кадастр – це система, яка мала б чітко визначити, де кому яка земля належить і захистити ці права. Хоча саме депутат Партії регіонів очолює аграрний комітет Ради. “Свідомо” вже наводило слова його колеги після чергового провалу закону про кадастр місяць тому: “Чим темніша вода, тим краще ловити рибу”.
“Узгоджена державна антиінфляційна політика дозволить забезпечити значне зниження темпів інфляції, починаючи з 2010 року”, – обіцяє кандидат Янукович. Лідер фракції, яка блокувала трибуну і таки провела закон про підвищення зарплат, пенсій та стипендій. “Свідомо” вже повідомляло, що за розрахунками Мінфіну це вимагає 71 млрд гривень наступного року. Тоді як дірка в бюджеті на цей рік оцінюється більше ніж в 105 млрд. Як можуть знижуватися ціни, коли уряд має небагато шляхів таку дірку залатати – залазити в ще більші борги або змусити Нацбанк надрукувати гроші?
А ще Янукович обіцяє відміну пільг при нарахуванні пенсій для високопосадовців. В Україні більше тисячі таких людей отримують пенсії від 10 тисяч гривень та вище. Уряд Тимошенко намагався це обмежити своїм рішенням, оскільки парламент – і Партія регіонів у тому числі – не захотів голосувати за такий закон. Але після підписання такої постанови прем’єром депутати-регіонали на чолі з Михайлом Папієвим пішли до Конституційного Суду. І скасували обмеження розміру пенсії. Депутати, прокурори та судді отримують десятки тисяч гривень від Пенсійного фонду і далі.

Тимошенко: призову більше не буде-II
“Призову більше не бу­де!” – обнадіювала Юлія Тимошенко на виборах-2007. “Класний хід”, – поділився тоді враженнями в гримерці “5 каналу” Нестор Шуфрич. “Люди думають: “А раптом справді скасує”. А якщо не скасує, завжди можна сказати: “Ющенко не дав”. Голоси людей дозволили Тимошенко сформувати другу за розміром фракцію у Раді і вдруге сісти у крісло прем’єра.
За два роки призов не скасовано. Цього року він вперше за багато років збільшився на 6000 хлопців. А 5000 контрактників навпаки звільнилися. На запитання “Чи будете ви укладати новий контракт по закінченню поточного?” у жовтні ли­ше 35% опитаних Центром воєнної політики та політики безпеки відповіли “так”.
Основна причина – низька зарплата, брак житла і… військових навчань. А це пов’язано зі урізанням бюджету на оборону, яке депутати від Блоку Тимошенко, “Нашої України-Народної самооборони” та Блоку Литвина зробили на пропозицію уряду.
Що тепер каже кандидат у Президенти Тимошенко? Ось цитата з її передвиборної програми “Україна переможе, Україна – це ти!”: “Армія стане професійною, сформованою на контрактних засадах, строковий призов в армію буде скасовано. Ми виділимо достатні матеріально-технічні і фінансові ресурси для зміцнення боєздатності армії, соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей”.
Знову перенесемося на два роки назад: “Ліквідація ПДВ”. Ця обіцянка БЮТ на виборах до нинішнього парламенту не привернула великої уваги звичайних людей. Хоча професійні економісти та професійні шахраї за мить доведуть кожному – такий крок означає революцію. Цей податок у розмірі 20% береться фактично з більшості продажів в середині країни і таким чином збільшує ціни. Він же ж – приносить до державної скарбниці чотири з кожних десяти гривень від податків. А оскільки експортерам цей податок мають повертати, ПДВ ще й один з головних способів красти гроші з бюджету – шляхом імітації вивозу товарів за кордон.
Коли Тимошенко обіцяла його скасувати – вона прекрасно знала всі ці тонкощі. Власне, ПДВ у 1997-му провели висуванці БЮТ на останніх виборах Віктор Пинзеник та Сергій Терьохін. Посівши місця у цій Раді, блок не виконав цю обіцянку. А його лідер тепер пише: “Буде зменшено податкове навантаження, скасовано окремі податки, у тому числі й ринковий збір”.
Назад, у 2007-й. Інша вкрай важлива економічна обіцянка. “Пенсія відкладатиметься на особистий рахунок людини протягом усього життя, невикористані пенсійні гроші будуть успадковуватись. Пенсія за розміром відповідатиме середній заробітній платні людини, яку вона отримувала до виходу на пенсію”, – обіцяла майбутній прем’єр. Що з цього вона зробила?
Усі пенсійні внески, які сплачують люди зі свої зарплат, не просто не потрапляють на їхні особисті рахунки. Вони взагалі у Пенсійному фонді не затримуються. Тому що цих внесків не вистачає навіть на виплату пенсій нинішнім пенсіонерам. У затвердженому урядом бюджеті фонду на цей рік написано: усі пенсійні внески складуть 111 млрд гривень, а сплатити нинішнім пенсіонерам треба 164 млрд. Гроші, яких не вистачає, уряд бере з інших податків, позичає в борг та вибиває з Національного банку – щоб той їх надрукував.
“Взагалі має бути двомісячний резерв грошей на виплату пенсій. Але цього року резерв витратили. Усі гроші, які приходять до Пенсійного фонду, зразу відправляються на виплати. Це запитання, як будуть платити пенсії у січні, коли пенсійні внески майже не надходять”, – ділиться інформацією поінформоване джерело. У цих умовах і мови бути не може, щоб хоча б частину внесків відкладати на рахунки майбутнім пенсіонерам.
До речі, інформацію про залишки коштів платників податків та надходженнях до Пенсійного фонду уряд припинив повідомляти. Зате його керівник знову обіцяє виборцям:
“Пенсія відкладатиметься на особистий рахунок людини протягом усього життя, невикористані пенсійні гроші успадковуватимуться. Розмір пенсії становитиме не менше 60% середньої заробітної плати, яку громадянин отримував до виходу на пенсію”.
Назад, на попередні вибори. Блок Юлії Тимошенко обіцяє виборцям: “Ми виведемо суд з-під політичних, адміністративних, корупційних впливів, зробимо його чесним, прозорим, зрозумілим, доступним”. Зокрема, суддів обиратиме народ.
Що зроблено? Такого закону блок Тимошенко навіть не висунув як пропозицію. Хоча саме він сформував більшість у парламенті і саме його представник – Василь Онопенко – очолює Верховний Суд. Але ці можливості не були використані. Навпаки, фракція БЮТ блокувала проходження через Раду законів, які за твердженням Ради Європи давали шанс побудові в Україні правосуддя.
Що далі? “Суди будуть виведені з-під політичного, адміністративного та корупційного впливу. Люди безпосередньо обиратимуть і відкликатимуть суддів”. Так обіцяє кандидат Тимошенко. Щоб її вибрали в Президенти.
На шоу Савіка Шустера була піднята тема, а чи не почне Президент Тимошенко обмежувати свободу, зокрема, свободу ЗМІ. Кандидат Тимошенко заперечувала. В її програмі з цього приводу точно вказано які ключові хвороби нинішньої журналістики треба лікувати: “Для журналістів будуть створені умови незалежності від влади та політизованого капіталу олігархії”. Це каже кандидат – один з найбільших покупців замовних матеріалів. Так стверджує Інститут масової інформації, що відслідковує такі матеріали у пресі на цих виборах.

Ющенко: ми розпочинаємо
“Держава обмежить можливості наживатись на коливаннях валютних курсів”, – обіцяє діючий Президент, який вже п’ять років ним працює. Запитання: чому він тоді відстояв голову Нацбанку Володимира Стельмаха після падінь гривні минулої осені, зими, навесні та цього літа? Ніколи центральний банк не реагував так кволо або з такими запізненнями на дії валютних спекулянтів, як під час кризи останнього року.
“Ми розпочинаємо глибоку судову реформу. Громадяни отримають право відкликати суддів, зможуть звертатися за захистом до Конституційного Суду”, – каже кандидат Ющенко. Насправді реформу правосуддя він розпочав ще 2005 року, доручивши розробити її план комісії на чолі із Сергієм Головатим. Саме ця комісії написала два закони, які отримали схвалення Ради Європи. Там і навчання суддів у спеціальній академії, і чіткий відбір за результатами прозорого екзамену, і позбавлення голів судів можливості впливати на суддів, і створення системи інспекторів, які б слідкували за помилками суддів, і багато-багато інших ідей, про які високої думки провідні адвокати країни. Але потім Президент Ющенко нічого не робив. Головатий стверджує: Президент навіть не хотів вносити документи до парламенту. Голова комісії пригрозив, що подасть їх від себе та Сергія Ківалова, який очолює профільний комітет Ради. Після цього Президент таки вніс проекти, але їх перетворення на закони не домагався. Головатий теж вже махнув рукою. Ківалов каже: я за, але немає голосів.
Те саме можна сказати про іншу обіцянку Ющенка: “Ми завдамо рішучого удару по корупції, почавши з верхніх ешелонів влади. Для цього буде створене Антикорупційне бюро, наділене особливими повноваженнями з перевірки і притягнення до відповідальності високопосадовців”. Ідея такого бюро обговорювалася ще 2005 року, коли у Ющенка були і популярність, і ще більші повноваження, і лояльний парламент. Рада національної безпеки та оборони тоді навіть отримала завдання розробити закон про таке бюро. Ні закону, ні бюро досі немає. Чому ми маємо вірити, пане Президенте?
“Багаті мають платити в бюджет більше за бідних”, – говорить він у своїй програмі на наступний термін. “Багаті поділяться з бідними”, – говорив він 2004-го року. Що зробив Президент за п’ять років, щоб запровадити податок на розкіш або збільшити податок на великі доходи? Про це теж невідомо.

Тігіпко: давно нічого не обіцяв
Цей кандидат повернувся до великої політики після п’ятирічної відсутності. Залишивши в момент тріумфу Майдану виборчий штаб Януковича, Тигіпко пішов у банкіри. Збудував банк, продавав його шведам, керував далі на їхнє прохання і жодних обіцянок виборцям не давав – бо не балотувався.

Яценюк: все заново спроектувати
Перевірити, чи робив Арсеній Яценюк те, що зараз обіцяє, важко з іншої причини. Його план Президента проголошує багато цілей, але мало конкретних кроків. Найпопулярніша обіцянка у програмі – “заново спроектувати і побудувати”.
Медицину треба “заново спроектувати і побудувати”. Освіту треба “заново спроектувати і побудувати”. Армію треба “заново спроектувати і побудувати”. У відповідь на такі обіцянки залишається хіба що спитати: “А чи не варто кандидату в Президенти все спроектувати заздалегідь – ще до обрання, щоб після зразу зайнятися будівництвом”?
Ми запитали у штаба Яценюка: “А що кандидат зробив для виконання обіцянок “Нашої України-Народної самооборони”? Він же ж був третім номером цього блоку на останніх виборах Ради. Отримавши місця в парламенті, блок вступив в союз з Тимошенко і домігся для Яценюка спікерського крісла. Як Яценюк відплатив виборцям?
Надійшла відповідь: під керівництвом Яценюка Рада схвалила вступ до Світової організації торгівлі, спрощений візовий режим з Євросоюзом та – попередньо – закон про скасування депутатської недоторканності. (Штаб зауважує: Яценюк не винний, що після його відставки парламент не повернувся до закону, який треба остаточно ухвалити). Ще третій номер сили, яка збирала голоси під гаслом “Закон один для всіх”, як спікер нібито заощадив п’ять мільйонів гривень на перельотах, літаючи рейсовими літаками. Плюс підписав розпорядження нараховувати зарплати лише тим депутатам, які приходять до парламенту, і намагався запровадити систему “Рада-3” (вона не дозволяє голосувати за відсутніх у залі). Також до досягнень Яценюка в цьому парламенті його штаб відніс березневу пропозицію скасувати недоторканність та багато депутатських пільг.
Симоненко: переписую
з програми у програму
“Буде націоналізовано базові галузі промисловості та підприємства-банкрути.
Україна перетвориться на парламентську республіку.
Буде ліквідовано недоторканність посадових осіб, депутатів, суддів.
У 2010 році буде проведено Всеукраїнський референдум щодо надання російській мові статусу державної при збереженні й зміцненні існуючого статусу української мови.
Введено прогресивну шкалу оподатковування доходів, податки на нерухомість і предмети розкоші”.
Ці обіцянки комуністи та їх лідер переписують у свої програми на всіх виборах. Не всі з обіцянок вони потім пропонують Раді, пояснюючи: немає сенсу пропонувати таке парламенту, що контролюється олігархами. За виключенням 2006-го, комуністи справді з 1991 року в опозиції.

Литвин: до відповідальності земельних шахраїв-II
“Невідкладне прийняття комплексу заходів зі стабілізації національної валюти, приборкання інфляції”, – обіцяє кандидат в президенти Володимир Литвин. Виборці мають знати: його блок підтримав ініціативу Партії регіонів підвищити зарплати та пенсії, на що в бюджеті немає грошей. Більше того, щоб здобути підтримку Литвина, регіонали погодилися, щоб автором закону про підвищення став не їхній депутат, а представник фракції спікера. Закон був написаний Олегом Зарубінським. Коли замміністра фінансів пояснював йому з парламентської трибуни – так грошей же ж немає, Зарубінський відповів – а ви скорочуйте видатки на держапарат. Він не міг не знати, наскільки це легше сказати, ніж зробити. А головне – жодна економія не здатна дати стільки грошей, скільки вимагає закон його імені.
“Скасування системи обрахунку мінімальної зарплати та заміна її соціальним стандартом споживання на основі обрахування витрат на придбання (оренду) житла, комунальні послуги, освіту, лікування, харчування, відпочинок.
Підвищення зарплат вчителям, лікарям, працівникам сфери культури до рівня середньої в економіці; піднесення престижу працівників наукової сфери; забезпечення їм соціальних гарантій на рівні держслужбовців”.
Ці обіцянки Литвин переписав з програми 2007 року. Тоді українці повернули його до Ради. Після фактичного розвалу “НУ-НС” Литвин увійшов у коаліцію з Тимошенко, що дозволило їй зберегти крісло прем’єра, а йому – сісти у крісло спікера. Але обіцянки залишилися обіцянками.
“Ревізія всіх сільськогосподарських земель, усунення зловживань, скасування незаконних операцій купівлі-продажу, притягнення до кримінальної відповідальності земельних шахраїв”. Цю обіцянку Литвин також давав на виборах-2007 і повторює сьогодні. Один лиш коментар: саме представник Блоку Литвина вже рік очолює Держкомзем. (Це була інша вигода від входження в коаліцію з Тимошенко.) Тим, хто хоч раз пробував дізнатися чи є вільна земля, оформлював право на землю чи відстоював це право, інші коментарі не потрібні.
“Забезпечити фінансування Міністерства оборони у межах від 2% ВВП”, - обіцяє кандидат в президенти Литвин. Інше нагадування: за бюджет на цей рік, який безпрецедентно зрізав видатки на оборону, фракція Литвина теж голосувала.

Який вихід
у нас?
Ми ж показали далеко не всі невиконані обіцянки або протиріччя між тим, що кандидати кажуть і що роблять. Лише ті, які стосуються багатьох людей. Для перерахування усіх обманів виборців газети не вистачило б.
Що робити коли в нас такі люди йдуть до влади? Гарний рецепт має той самий політтехнолог, який описував цинізм кандидатів: “Якщо політики ставляться до виборців як до одноразових, то у виборців є хороша можливість – зробити одноразовими таких політиків”.