Мільйони на будівництво Рівненської дитячо-юнацької спортшколи доведеться шукати самотужки

Віртуальну екскурсію майбутнім музеєм Національного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви” влаштували чиновникам. Високі стелі, багато світла, стилізація під українське бароко та діарама визначної битви — такою побачили пам’ятку посадовці. Перебування безпосередньо у стінах музею, запевняють проектанти, дозволить відчути себе у XVII столітті.
Сприятиме цьому й технічне оснащення європейського рівня. Проте це — лише маленька частина комплексу.

Як запевнив директор фірми “Архсервіс” Валентин ДЕМ’ЯНОВ, комплекс включатиме не лише музей, а й вільні виставкові зали, кінозал на сто місць, бібліотеку та відеотеку.

А його родзинкою стане оглядовий майданчик, з якого видно всю територію, на якій проходила битва. Аби побудувати диво-музей, необхідно 30 мільйонів гривень. Сума значна, але й справа того варта, переконані посадовці. Та й шукатимуть її не у місцевому, а у державному бюджеті. Адже саме з нього мають фінансувати установи, які мають статус національного.

Натомість мільйони на будівництво Рівненської обласної дитячо-юнацької спортивної школи доведеться шукати самотужки. Її планують звести у полі за поліклінікою №3 у Рівному. Хоча самі будівельники називають проект (на нього з обласного бюджету було виділено мільйон гривень) не інакше як “палац спорту”, стільки всього він має умістити!

Так, у спортивній школі заплановані два криті басейни на 50 та 25 метрів, ковзанка для фігурного катання та хокею, універсальний спортивний зал, який можна трансформувати у концертний зал (його сцену можна при потребі зменшити), зал боротьби на два килими та чимало тренувальних залів. Усе це буде оснащене тисячними глядацькими трибунами та новітнім технічним обладнанням. Загальна площа комплексу разом з рекреаційною зоною становитиме більше 10 гектарів.

Побачити ж грандіозну спортивну споруду вже можна. Щоправда, лише у схемах та макеті. Його посадовці розглядали з особливою цікавістю: знімали дахи блоків, рахували бігові доріжки та глядацькі місця. А ще ставили чимало питань.

— Проект складається з кількох блоків, які зводитимуться по черзі й функціонуватимуть незалежно один від одного: плавальний, льодовий та спортивно-концертний, — розповідає директор Рівненської філії “Діпромісто” Олег ТРОФІМЧУК. — Окремо плануємо побудувати готель на 60 місць та майданчики під відкритим небом. Навколо розташуються два тенісні корти, по два майданчики для баскетболу та класичного й пляжного волейболу. А також футбольне поле. Окремо передбачене зведення готелю, де зможуть оселятися учасники змагань чи глядачі. Саме такий розмір готелю передбачають умови, проте з огляду на потенційне оснащення комплексу, варто збільшити кількість місць хоча б до 90.

Проектанти та ініціатори проекту очікують, що його втілення привабить у Рівне спортсменів з усієї України та з-за кордону. Адже баз для тренувань команд олімпійського резерву у нашій державі практично немає. Та й чим Рівне не підходить для проведення міжнародних змагань?

Коли роботи почнуться, говорити ще рано. Адже на втілення спортивної мрії області потрібні непідйомні кошти — 470 мільйонів гривень. Проте, вважають чиновники, півшляху до її здійснення вже пройдено — є проект будівництва. Коли ж пройдуть другу половину і з чиєю допомогою — наразі невідомо.

— А тепер я відповім на те запитання, яке жоден з вас не поставив: хто все це буде будувати після 17 січня? — резюмував презентації проектів губернатор Рівненщини Віктор МАТЧУК, звертаючись до голів райдержадміністрацій. — По-перше, запевняю, всі на своїх місцях не лишаться за будь-якого результату виборів. Хто б не виграв — всі не втримаються. Але якась частина все одно залишиться й знатиме, що робити. По-друге, це й непринципово, бо ми зараз виходимо на таку стадію, коли назад відкрутити щось уже неможливо: земля відведена, проект зроблений. На цьому місці вже не буде ні базару, ні котеджного містечка, на цьому місці буде оце (обласна дитячо-юнацька спортивна школа — авт.). Інше питання — коли. Якщо будуть люди, котрі знають, як це зробити, все буде швидко і якісно. Якщо ж ні — довго і нудно. Дочекається (проект — авт.), поки ми прийдемо і все одно це зробимо. Просто повірте мені: вони мають бути зроблені. Є важливі проекти, але ці — принципово важливі. Ми прийшли на чисте поле, а по собі лишимо напрацювання для наступних.