Плата за сир: Чого нам коштували вибори?

Що зробили з майбутніми пенсіями?
"НЕ СТАНЬТЕ ЖЕРТВОЮ ШАХРАЇВ!". Такими великими літерами Пенсійний фонд на своєму сайті закликає не ловитися на пропозиції в Інтернеті типу "розрахуємо розмір пенсій за гроші". Фонд нагадує: кожен може зробити це безкоштовно у будь-якому його відділенні.

Порахувати свою майбутню пенсію за діючими нормами справді може будь-хто. Але, мабуть, немає в країні людини, яка може передбачити, як довго сплачуватимуться нараховані пенсії.

Чому? Рахуйте. За даними, які отримало "Свідомо", у січні поштарі та уповноважені урядом банки сплатили пенсіонерам 15 мільярдів гривень. До 25-го числа – згідно із законом, з гордістю відзначив спеціаліст, який давав ці цифри. Але ще він повідомив: на цю дату Пенсійний фонд зібрав внесків з усіх працюючих (плюс збори, які ми платимо при обміні валюти) на суму менше шести мільярдів гривень. Тобто трохи більше третини від пенсій, які він сплатив.

Наскільки можна розрахувати свою майбутню пенсію, коли вже зараз внесків не вистачає на пенсії нинішнім пенсіонерам? Це при тому, що, за прогнозом Інституту демографії, 2050-го, коли на пенсію мають піти нинішні 20-річні, на 100 працюючих буде 139 пенсіонерів.

Годі й говорити про те, щоб частина наших внесків відкладалася на наш персональний рахунок, інвестувалася у державні цінні папери та росла, поки ми не вийдемо на пенсію. Закон про це ухвалено ще 2003 року. Усі уряди на словах визнають: тільки так можна зацікавити працюючих сплачувати внески. Але з кожним роком шансів все менше. Дірка у Пенсійному фонді зростає.

Звісно, січень завжди поганий місяць для збирачів податків. Мінімум днів десять уся країна недосяжна і для інспекторів Пенсійного фонду. А пенсії платити треба. Ось чому зазвичай фонд накопичує гроші заздалегідь. Тільки не цього разу. Чому?
Бо внески до Пенсійного фонду все менші й менші порівняно з розміром пенсій, які доводиться сплачувати. Про цю дірку Пенсійний фонд припинив повідомляти. Весь уряд Юлії Тимошенко з початку кризи розкриває все менше цифр про здоров’я економіки.

Цифри Пенсійного фонду розсекретив Секретаріат Президента. За його даними, за весь минулий рік фонд сплатив пенсій на 166 мільярдів гривень, а зібрав внесків – на 100 мільярдів. Як у таких умовах можна було накопичити гроші на сплату пенсій у січні?

Звідки ж взялися ці гроші – це ще одна сумна історія.

Скільки нам зробили боргів?
"Криза по суті вже завершилася", – заявила Тимошенко на останньому засіданні уряду. "Наша команда, всупереч економічній кризі, всупереч політичним протистоянням, всупереч руйнівній роботі, яку проводили всі гілки влади проти Уряду, все ж таки країну від кризи врятувала".

Що означає врятувала?
Економіка за минулий рік скоротилася на 15%. На стільки ж зросли ціни. (Це унікально погане досягнення. Зазвичай єдине, що втішає людей у кризу, – це падіння цін. Усі підприємства їх знижують, щоб хоч щось продати. У нас їх піднімали. Не тому, що бізнесмени якісь особливо жадібні. Тому що велика частина товарів не виробляються в Україні, а завозяться. За долари, які подорожчали).

У чому тоді досягнення? Прем’єр всю кризу повторювала: нам вдається платити всі пенсії та зарплатню бюджетникам, навіть підвищувати їх, хоча нам казали, що це неможливо.

Це правда. Це було неможливим. Як і попереджав своєю відставкою міністр фінансів Віктор Пинзеник, до скарбниць усієї влади у 2009 році надійшло менше податків. За даними, які "Свідомо" знайшло у Національному банку, найбільше – на третину – впали надходження від податку на прибуток. Це коштувало скарбницям 14 мільярдів гривень. Так само впали доходи від мита на імпортні товари. (А як вони могли не впасти, коли продаж, наприклад, машин скоротився майже вп’ятеро). Впали доходи від прибуткового податку з громадян. Від головного українського податку – на додану вартість.

Як же Тимошенко змогла? Про це весь час повідомляли її вороги: Президент та Партія регіонів. Зараз, коли більшість цифр про державні фінанси такі стали відомі, виявилося – вороги не брехали.

Ось як уряд "врятував країну":
1. Зібрав податки наперед. За даними Секретаріату Президента, за минулий рік так було отримано майже 4 мільярди гривень.

2. Не віддав експортерам компенсацію податку на додану вартість. Коли товар вивозиться – уряд має повертати цей податок. Так стимулюється експорт. Це дуже важливо для всієї нашої економіки, бо ми експортуємо левову частину промислового виробництва. Саме через падіння експорту зупинялися чорна металургія та хімічна промисловість. Позбавивши експортерів компенсацій, уряд загальмував реанімацію прибутків, робочих місць та притоку валюти. Зате це дозволило йому залишити у скарбниці 9 млрд гривень.

3. Позичив. За минулий рік державний борг виріс на 60%. Це безпрецедентне зростання. Щоб його краще зрозуміти, подивіться на цю цифру так, як її дає Мінфін: "112.102.350,10 тис. грн" + 112 мільярдів боргу за рік! При цьому значна частина цих позик була отримана короткий період: до року. Тобто їх треба ось-ось повертати.

Що означає збільшення державного боргу для нас? Повертатися він буде з наших податків. При цьому держава не зможе фінансувати інші важливі для суспільства цілі. Наприклад, підприємцям не зможуть знизити оподаткування. Невідкладна заміна котелень, водопостачальних станцій, труб далі відкладатиметься. Нові літаки та ракетний комплекс, якого вкрай потребує наша оборона, далі будуть недосяжними. Батьки, чиї діти потребують дорогих операцій, шукатимуть гроші самі. І перехід на накопичення пенсій на персональних рахунках працюючих теж знову відкладуть.
Зате нас чекає чергове зростання цін.

Які ціни прирекли на зростання?
Подорожчання товарів через стрибок долара вже позаду. Попереду – нове зростання житлово-комунальних тарифів.

Щоб зрозуміти чому, варто відгадати одну загадку. За даними Держкомстату, минулого року по всій країні було оплачено 92,4% квитанцій за комунальні послуги. В Рівненській області 93,2 %. Але комунальні підприємства, яким ми оплатили усі послуги, лише за газ винні, як підрахувала Мінпаливенерго, більше 7 мільярдів гривень. Куди поділися гроші?

Відгадка сумна. Грошей, що платимо ми, не вистачає на оплату газу. А уряд весь час відкладає підвищення цін на газ для населення та комунальних підприємств. По ідеї він має доплачувати різницю (з наших же ж податків). Але й цього не робиться. Ось комунальні підприємства і нарощують борги.

Особлива погана ситуація у столиці. Восени Тимошенко переконала "Нафтогаз України" до травня не вимагати з Києва гроші за газ і не відключати його, якщо він не платитиме. В результаті лише "Київенерго" завинило 1,7 мільярда гривень.

Як розрахуватися з цими боргами та покрити різницю між вартістю газу для нас і його вартістю на ринку? А) Далі залазити в борги. Б) Підвищувати тарифи на комунальні послуги. Уряд продовжує обирати варіант А, але так довго тривати не може. У своєму останньому прогнозі Нацбанк назвав саме комунальне господарство найбільш ймовірним збудником інфляції.

Найгірше, що всі ці речі заважають підприємцям створювати нові робочі місця або підвищувати знижені за кризу зарплати. Дірки в бюджеті та Пенсійному фонді вимагають більше податків. Державні борги, які уряд зараз у гривнях робить під 22% річних (банки не дають стільки!), вимагають більше податків. Борги за газ вимагають більше податків. Як підприємцям видряпуватися з кризи у таких умовах?

До речі, таку саму політику всю кризу проводила й опозиція. Більше пенсій, вище зарплати, ширша соціальна допомога – Партія регіонів всю кампанію побудувала на ще солодших за бютівські обіцянки. Тепер прийшов час їх виконувати.

9 лютого, за два дні після другого туру, у парламенті розглядався закон про збільшення допомоги малозабезпеченим родинам. Регіонал Михайло Папієв написав його ще 2008-го року, але для ухвалення не вистачало голосів. Розуміючи, що президентом став Янукович, Блок Тимошенко вирішив підтримати закон опонента, на виконання якого немає грошей.

Але закон, який збільшував допомогу приблизно 100 тисячам родин, знову не було ухвалено. Не вистачило 23 голосів. "За" натиснули кнопки БЮТ, Блок Литвина, комуністи, майже половина "Нашої України-Народної самооборони". А ось зі 172 депутатів Партії регіонів проголосували двоє. Навіть сам Папієв не голосував.

"Свідомо": Чому?
Михайло Папієв: "Тому що Мінфін давав різні оцінки, скільки треба грошей для виконання закону. Приймати отак, щоб сподобатися людям, – це не наша мета".


Відчуйте різницю
На виборах 2004 року команда Віктора Ющенка з Тимошенко включно критикувала Віктора Януковича за те, що він робить борги й на ці гроші задобрює виборців. За п’ять років сторони помінялися місцями. Щоб зрозуміти, хто дорожче обійшовся країні, треба порівняти 2003-2004 роки, коли прем’єром був Янукович, із 2008-2009, коли це крісло займала Тимошенко.
Як зростав державний борг: