11.03.2010, 00:00

Віктор Матчук: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

«Ближнє коло» отримало «відступне» від свого колишнього шефа по Рівненській обладміністрації. Заздравні тости не могли приховати відчутної нервовості присутніх – ні, сам винуватець торжества, вже три дні як нардеп, Віктор Матчук почувався гарно.

У властивій йому інтелігентній манері він розповідав про безлад («бардак»), який твориться у Верховній Раді, про «хворих» політиків, які йому радили не перейматися своїм наступником. «Чим гірше, тим краще», - повчали бувалі політики новоприбулого в столицю Матчука. А у Рівному «на відступному» нервували чиновники, які тепер мають отримати на свою голову нового голову в адміністрацію. Особливо нервували ті, які, піддавшись тритижневій ейфорії між першим і другим туром президентської кампанії, метушливо кинулися шукати собі покровителів серед місцевих БЮТівців. Тихо стояли і ті, хто, про всяк випадок, окрім БЮТівців, знайшли час поговорити «про життя» ще й з регіоналами.
До речі, цього ж дня на настійливе запрошення своїх столичних колег до Києва рушили рівненські регіонали Василь Берташ і Юрій Кічатий. Берташа, вже «спаленого» Матчуком як свого наступника на посаді голови облдержадміністрації, очікувала непроста розмова.

Талант пана Павла
Можливо, внутрішньо пан Василь і сам не хоче ставати губернатором, хоча, звісно, якщо його колеги «попросять», то він має це зробити. Єдиною перепоною в «біло-синьому» товаристві для Берташа може стати такий майже казковий персонаж як нардеп Павло Сулковський. Пан Павло, який в перервах між сесійними боями на власному тракторці оре земельку в Рівненському районі, володіє ще однією прикметною особливістю – надзвичайною посидючістю. І посидючість ця, іноді перейшовши навіть за межі здорового глузду, дає свої результати. Так що не радійте, зловтішники, – пан Павло вміє терпляче сидіти. Особливо в приймальнях. Особливо – потрібних людей. Досконально вивчивши всі коридори влади – не жарт, ще у 2002 році за підтримки Ющенка Сулковський увійшов до «бардака»… Даруйте за матчукізм, до парламенту. І, подейкують, пан Павло останнім часом присвятив левову частку свого часу влаштуванням своєї скромної персони на посаду голови облдержадміністрації. Це може подобатися, а може й не подобатися місцевим регіоналам, які, кажуть, не в захваті від свого партійного колеги, який нічим особливо для обласної парторганізації не відзначився, а «важкі часи» пересидів у Києві.
Юро, пробач!
Понеділкову нараду в облдержадміністрації проводив Юрій Благодир. У залі, серед напружених голів райдержадміністрацій і чиновництва всілякого штибу, сиділи і два нардепи – Віктор Матчук і Микола Шершун. Обоє усім своїм виглядом ніби казали: «Подивіться, який Юра молодець! Яку ми заміну підготували гідну!». Дійсно, і пан Шершун як лідер місцевих «литвинівців», і пан Матчук як безпосередній начальник Благодира, можуть відчувати за нього батьківську гордість. Не було, на жаль, серед присутніх, Миколи Сороки – тоді би цей майже пролетарський тріумвірат був би повний. Саме пан Сорока першим помітив талант свого земляка, а те, що з навколишніх сіл родом виявився такий собі Володимир Литвин, склало візерунок кар’єри. Вимушено відійшовши від політики у 2005-ому, Юрій Благодир все одно настільки зміцнив, що витурив із тісного партійного гнізда (списку до облради) Миколу Сороку, який, зрештою, і в «регіонах» не знайшов достойного себе місця. Повернув в адміністрацію Благодира Матчук, і невдовзі був винагороджений за такий мудрий вчинок. Тепер пан Віктор міг повністю копіювати свого шефа, державного і партійного, – Ющенка. Тобто міг правити, а не керувати, усю найтяжчу роботу звалюючи на свого заступника. Тоді Благодир справився. Тепер, за задумом Матчука (і згідно з молитвами «нашоукраїнців» при посадах), Благодир, ставши губернатором, повинен був би уособлювати м’який перехід до нових політичних реалій. З одного боку, влаштувати регіоналів, з іншого, «зберегти» на посадах по можливості «нашоукраїнців», обласним лідером яких все ще є пан Матчук. Звісно, доведеться чимось (кимось) пожертвувати. Регіоналам, наприклад, однозначно треба віддати бурштинове, дерев’яне і взагалі багате на ресурси Полісся. Ключ до Полісся – у Сарнах, так що призначення нового голови облдержадміністрації (навіть такого лояльного до Матчука, як Благодир) тільки розпочне кадрову карусель на Рівненщині.
Проти пана Благодира грає те, що колись завжди тільки йому допомагало у кар’єрі – звання «людини Литвина». У Києві є думка, що пан Литвин і так занадто добре для свого благополуччя пройшов цю виборчу кампанію і тепер і надалі (не виходячи, звісно, за стіни парламенту – засміють) розповідати, що він комусь там потрібен. Не знаю, як країні, а новому президенту Литвин потрібен. Але чомусь у нового президента думають, що Литвину вже всього достатньо. Тобто ще один губернатор з його колоди – це перебір.

Політика партії
Після понеділкової наради Благодира Матчук покликав «на відступне» тепер вже своїх однопартійців. Особливих частувань там не було, проте Віктор Йосипович дві години розповідав щось про «політику партії». Хіба потрібно впродовж двох годин говорити про те, що своєю заявою про підтримку коаліції з регіонами і про розвал коаліції сьогоднішньої Матчук кинув під тяжкий «регіональний» каток усіх своїх однопартійців? Хіба потрібно щось говорити, щоб зрозуміти, що відтепер «нашоукраїнцям» в області на виборах нічого не світить, а їх обласний лідер в наступний парламент не пройде? Хіба потрібно так довго говорити, щоб зрозуміти, що Віктор Матчук сам заразився небезпечним політичним вірусом. Звати цей вірус – зрада. І призводить цей вірус до політичної смерті. Не вірите? Спитайте у Сан Санича, того, що Мороз. Спитайте у Володимира Михайловича, того, що Литвин. У цього персонажа, щоправда, запитаєте щось після дострокових виборів – тоді у нього буде вдо-о-осталь вільного часу. Часу Литвина…
P.S. Не отримавши ні заспокоєння, ні спиртного, голови райадміністрацій - «нашоукраїнці» пішли подихати свіжим повітрям. І коли одного з них, сп’янілого від свіжого повітря, вантажили в автомобіль, він раптом заявив: «Нєє, Юра тут не буде, він на Житомир піде…» Про що це він?

Джерело Рівненський репортер

Категорія: Новини > Життя

Автор: Переглядів: 1375

Інші статті рубрики:

Церковний календар на травень 2025: що відзначатимуть віряни ПЦУ

Травень 2025 року для Православної Церкви України буде насичений важливими духовними подіями, спогадами про святих угодників Божих та знаковими датами церковної історії. Про це повідомляє прес-служба ПЦУ.

Що зірки пророкують у травні 2025: гороскоп для кожного знака зодіаку

Щомісячний гороскоп – травень 2025 року. Овнів чекає місяць викликів та нових можливостей, тоді як для Раків це буде період роздумів та внутрішніх змін. Яким буде для вас цей місяць?

У Рівному медики успішно реанімували чоловіка

29 квітня о 23:16 на лінію «103» надійшов терміновий виклик від мешканки Рівного. Жінка повідомила, що її 63-річний чоловік раптово перестав дихати, а його тіло почало синіти.

Які свята відзначають сьогодні в Україні та світі

Сьогодні, 30 квітня, у світі відзначають одразу кілька важливих подій, які мають як екологічне, так і культурне, соціальне та професійне значення.

Найкращі віршовані вітання із Днем прикордонника 2025

30 квітня в Україні відзначають День прикордонника — свято мужності та вірності державі. Цей день присвячений військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які щоденно стоять на захисті кордонів країни, забезпечуючи її безпеку та територіальну цілісність.