«Крихітка» прагне бути народною, а не обслуговувати корпоративи

- Яку нішу ви сьогодні займаєте в українському шоу-бізнесі і як позиціонуєте себе в оновленому складі і з новим іменем?

- Перш за все я себе позиціоную,як автор. Казати проте що є певні жанрові рамки чи про певну ієрархію, було б дивно. Я прекрасно знаю, що ми є артисти і навколо є публіка. Є інші артисти у яких більше публіки та артисти у яких менше. Тому ми не можемо мірятися аудиторією, тим більше мені здається, що ситуація змінюється із кожним синглом. Український шоу-бізнес структурований дуже умовно…Є артисти, яких можна частіше побачити по ТБ, які обслуговують дні народження фірм і артисти, які прагнуть бути народними. Якщо дивитися з цієї точки зору, то звичайно ми граємо для публіки. Для мене було б великою честю стати народним артистом, пісні якого знає молодь і добровільно ходить на концерти.

- Чи змінилися ваша публіка із зміною складу гурту і відповідно із назвою?

Думаю так. Є ті хто любили наш попередній гурт, вже є й ті хто знайомий лише з новим матеріалом. Проте ми самі чекаємо виходу нового альбому, аби зрозуміти якою буде публіка «Крихітки». Адже у цей альбом увійшли пісні, які можливо вже хтось чув у виконанні старого колективу.

- Ви виховуєте свого слухача?

Так прокидаюся вранці і починаю виховувати. (сміється). Насправді, я просто пишу, якщо це комусь імпонує - чудово. Я не можу змусити себе написати щось.



Творять тоді коли «пре»

- Одна із ваших пісень «Епіцентр» стала саундтреком до соціального фільму «Обніми мене», який розкриває проблему СНІДу. Чи плануєте роботу у більш комерційних проектах?

Нам пропонують ми погоджуємося, або ж навпаки відмовляємось. У нас немає спеціального менеджера, який вишукує подібні речі. Ми працюємо із проектами, які не «притягнуті за вуха». Наприклад пісня «Епіцентр» вона працює із системою СНІДу, тому що там є якісь спільні ідеї в тексті . Якби нам запропонували піснею «Епіцентр» озвучити саундтрек в супермаркеті, ми б звісно відмовилися. Ну має бути логіка якась і точки співпраці. Не можна просто продаватися, тому що тобі так запропонували. Потрібно розуміти для чого ти це робиш.

- Що сьогодні є вашою музою і надихає на творчість?

Психосоматично зв’язки не працюють, коли є внутрішній конфлікт. Намагаюся сьогодні, вчора чи позавчора зрозуміти на чому я спіткнулася і знайти це психотворче зерно. А загалом є багато факторів, які надихають. Є у нас нова пісня, яку ми сьогодні не зіграли і є багато інших пісень над текстами яких ми сьогодні працюємо. І які ми надіємось ви почуєте у другому нашому альбомі.

- Як ви ставитеся до зірок різноманітних фабрик, які сходять із фабричного конвеєра мало не щодня?

Розумієте є виконавці, які справді можуть стати артистами. А деяких, якщо висмикнути із системи і забрати у них умовно дядю і тьотю,аранжувальника, гримера, то нічого не залишиться. А деякі все таки можуть стати артистами. Я була на першій фабриці, в якості гостя. Тоді фабриканти посварилися із продюсером. Дашу Астаф’єву забрав Нікітін, а решті дітей відмовили. Ну вони ніби ось ось мали стати артистами, проте натомість усі спакували чемоданчики і поїхали додому. Треба мати залізні нерви, щоб залишитися і довести це до кінця. Коли тебе показують частіше ніж рекламу йогурт, а потім кажуть спасибі, а ваш контракт не підписаний. Деякі із фабрикантів не надто люблять музику, адже якщо ти справді любиш музику, то тобі все одно де цим займатися. Можна повернутися у своє містечко і продовжувати співати у місцевому клубі, а дехто сприймає це як повне фіаско.



Рецепт українськості від «Крихітки»

- Ваш гурт часто експериментує у жанровому стилі. Наскільки далеко можуть зайти ці експерименти у вашій творчості?

Поки працюємо – поки «пре». Допоки є драйв, то будеш експериментувати. Немає різниці як називається стиль. Є безліч виконавців у яких взагалі немає стилю, до прикладу,Бьорк. У нас немає стилю - у нас є ми. Можливо емо, тому що ми викликаємо емоції, можливо пост-рок. Проте, мені все ж таки здається, що визначати стиль – це по-дитячому.

- Який рецепт українськості від дівчини, яка народилася в Росії, проте творить лише "української"?

Мені здається потрібно припинити комплексувати щодо власного походження. Ми живемо у країні третього світу – ок, у нас тупі політики – ок, більшість у нас полюбляє шансон. Усе це потрібно просто прийняти . Ось такого ми обрали міністра культури чи освіти, все це є ми. Треба прийняти цей факт і навчитися жити із цим. Варто шукати активні ниточки керування . Не можна відрікатися від сьогодення, а не казати я живу в Інтернеті там справжнє життя і справжня музика. Треба навчитися знаходити у всьому позитивні і хороші моменти.

Каша Сальцова зізналася що, аби написати російськомовну пісню їй потрібно як мінімум на півроку виключити все українське, засісти десь під Волгоградом і згадати що Росія це її друга Батьківщина. Як продюсер власного гурту вона розуміє, що це комерційно вигідно, проте до такого кроку вона допоки не готова.

«Крихітка Цахес» стала торгівельною маркою

Сьогодні гурт «Крихітка» судиться із колишніми продюсерами, які намагаються відібрати у них авторські права. Саме через ці суди довелося зареєструвати торгівельну марку «Крихітка Цахес».

- Тепер ми можемо випускати що завгодно: одяг для хворих дітей чи салон краси до прикладу відкрити.

Каша ніколи не розповідає про своє особисте життя, не бере участі у світських тусовках і не займається власним чорним піаром, як це роблять інші. Завжди чітко і щиро висловлює свою позицію, бо намагається бути щирою і відвертою із тими з ким вона спілкується через свою творчість.

- Інколи я дозволяю собі некоректні висловлювання на адресу політиків, проте я все ж таки намагаюся аби громадянин у мені не поборов співачку. Адже на мене приходять подивитися не через мою громадянську політику чи розумність у твітері, а на нас приходять подивитися ті кому наша музика і тексти здаються близькими. Я не хочу зловживати їх довірою і часом. Мені немає часу перейматися дурощами, адже я постійно займаюся виживанням «Крихітки».

Наостанок нашої розмови солістка гурту «Крихітка» Каша Сальцова побажала усім і зокрема своєму слухачеві знайти справу, яка вдається найкраще і робити її. Адже за словами виконавиці не варто втрачати те, що тобі вкладене.