Ми у Facebook
02.08.2010, 14:23

"ОГО" проаналізувала формування майбутньої влади Рівного та області

Регіонали, від часу перемоги Віктора Януковича на президентських виборах, вже не раз називали саме 31 жовтня як дату проведення місцевих виборів. Одна з причин цього — поки люди не почали ставити запитань про результати роботи нинішньої влади.
При цьому владна коаліція за допомогою закону виключила з перегонів кілька політичних сил, надавши право висувати кандидатів лише партіям, чиї осередки зареєстровані у відповідних місцевостях не менше ніж за один рік до виборів. Сама по собі ця норма ніби спрямована проти “штучних” партійних проектів. Однак її не варто було б застосовувати перед самими виборами, адже таким чином відсікаються політичні сили, які важко назвати “технічними”. Це перш за все стосується “Фронту змін” Арсенія Яценюка, “За Україну” В’ячеслава Кириленка та “Сильної України” Сергія Тігіпка. Ці сили в переважній більшості областей і районів залишаться “за бортом” перегонів.

МІСТО

Мерський танк
Володимир Хомко обирався міським головою Рівного на позачергових виборах, розуміючи, що вже через півтора року йому доведеться знову йти на вибори. Однак за півроку Хомко отримав хорошу звістку зі стін Конституційного Суду України, який роз’яснив, що ради й мери, обрані на позачергових виборах, працюватимуть повний конституційний термін. Команда Володимира Хомка зітхнула з полегшенням. Однак, як виявилось, дарма. За новим законом, усі “позачерговики” скоріш за все підуть на вибори навіть попри рішення Конституційного Суду. Очевидно, регіонали користуються логікою: новий закон — нові правила. А отже, потрібне нове тлумачення суду, якщо воно ще когось цікавить. Можу припустити, що КС легітимізує рішення відправити на вибори всіх. Хоча було б цікаво, як судді пояснили б те, що на вибори мають йти всі, хто обирався на позачергових, але зроблено виняток для київського міського голови Леоніда Черновецького, Київської міськради та Тернопільської облради. Чим вони кращі за решту регіонів України? Це питання, вочевидь, залишиться без відповіді. Але повернемось до справ рівненських.
Після перемоги на позачергових виборах Володимира Хомка багато хто говорив, що він навряд чи встигне щось зробити, аби підтвердити свою ефективність. І, скоріш за все, програє вибори повторні. Але сталось інакше.

На сьогодні рейтинг міського голови, за даними різних соціологічних опитувань, коливається в межах 50-55 відсотків. При цьому у найближчих конкурентів показники заледве доходять до десяти. У такій ситуації Володимир Хомко має почуватись “надійно, як у танку”. Підбити його рейтинг фактично нереально. І це попри те, що останні два роки були, м’яко кажучи, невдалими в економічному плані. Криза вдарила по дохідній частині бюджету. Наприклад, за два роки бюджет розвитку міста впав з 30 мільйонів у 2008 році до 12 у нинішньому.

У чому секрет успіху? Хай кожен сам дасть відповідь на це питання. Очевидно одне: перемога на виборах 31 жовтня для Володимира Хомка — це справа техніки. Однак у міського голови стоять інші, не менш важливі завдання. Аби зміцнити свою владу в місті, мерові необхідно, щоб міськраду сформували політичні сили, з якими він зможе ефективно співпрацювати. І тут можуть виникнути певні труднощі.

Депутатський "розклад"
Депутатський корпус Рівненської міської ради, за новим законом, може налічувати від 40 до 60 депутатів. Остаточну чисельність має встановити обласна рада. Однак з огляду на позицію ключових політичних гравців, можна з високою ймовірністю спрогнозувати, що депутатів буде 54. На користь цього є кілька аргументів. Найголовніший з них той, що сьогодні депутатів в міськраді 53. За новим правилами, число мандатів має бути парним. І щоб не робити великого переділу округів, більшість співрозмовників, з якими вдалось поспілкуватись, схиляються до того, щоб просити обласних депутатів встановити чисельність Рівнеради — 54 місць. З яких 27 обиратиметься за партійними списками і стільки ж по мажоритарних округах.

Сьогодні найбільш реальні шанси отримати хороший відсоток на виборах мають лише кілька партій. Перш за все це Партія регіонів, "Батьківщина", "Наша Україна", "Свобода", Народна партія (Литвина) та "Сильна Україна" (Тігіпка). Політична сила Сергія Тігіпка у Рівному зареєстрована більш ніж за рік до дати виборів і може брати участь в боротьбі за владу в місті. А її рейтинг дозволяє сподіватись на хороший результат. Регіонали мають у місті стабільний електорат, який незначно перевищує десять відсотків. Але кадровий потенціал плюс адмінресурс дає всі підстави говорити про те, що ПР може провести значну кількість своїх людей через мажоритарні округи. Така ж ситуація й у "Сильної України": хороший рейтинг плюс наявність кандидатів, здатних поборотись за перемогу в округах.

Трохи гірша ситуація у "Нашої України" і "Народної партії". Їх рейтинг коливається в межах 3-5 відсотків. Однак як одні, так і другі мають боєздатну партійну структуру, досвід проведення виборчих кампаній та кадровий потенціал. Ці обставини цілком можуть компенсувати невеликий відсоток місць, які вдасться отримати за партійними списками, мандатами, отриманими на “мажоритарці”. Крім того, вочевидь ці партії компенсуватимуть невисокий рейтинг партійних брендів особистим рейтингом своїх лідерів. Народну партію тягнутиме на своїх тендітних жіночих плечах Світлана Богатирчук-Кривко, а "Наша Україна" йтиме на вибори, спираючись на рейтинги екс-губернатора Віктора Матчука та заступника міського голови Рівного Сергія Васильчука.

Однакові проблеми постають на цих виборах перед "Батьківщиною" і "Свободою". Перша, хоч і втратила значну частину електоральної підтримки після поразки Юлії Тимошенко на президентських виборах, все ж зберігає можливість показати відносно непоганий результат. Однак є всі підстави, що кадровий склад місцевої організації та суперечності між різними групами впливу дадуть змогу показати більш-менш хороший результат у мажоритарних округах. ВО “Свобода” теж, маючи непоганий рейтинг партійного бренду має незначний потенціал кандидатур, які мали б досвід політичної боротьби у мажоритарних виборах.

Варто пам’ятати й про УНП. Хоч ця політична сила після смерті Василя Червонія і втратила значну частину рейтингу, але має у своїх лавах людей, які здатні перемагати в округах і вже не раз це робили на виборах у 1998 та 2002 роках.

Є усі шанси мати своїх представників й в інших політичних сил, однак їхнє представництво в раді налічуватиме 1-2 депутати й навряд чи суттєво вплине на розподіл влади в місті після 31 жовтня.

Контрольний пакет

Чи не найголовнішим питанням цих виборів у місті є те, якою буде більшість у сесійній залі. Вочевидь регіонали ставлять собі за мету створити підконтрольну собі коаліцію. І для цього є всі шанси. У політичних колах міста говорять про те, що існує сценарій, коли більшість формуватиметься на основі депутатів Партії регіонів, "Сильної України" і Народної партії (Литвина). Кажуть, навіть існує домовленість щодо узгодження позицій при формуванні списку, висуненні кандидатів у мажоритарних округах та боротьбі з конкурентами. Але й тут не все гладко.

Головною ж інтригою цих виборів у Рівному може стати участь у перегонах власного політичного проекту міського голови. Нинішній рейтинг Володимира Хомка дає всі підстави вважати, що будь-яка партія, на чолі списку якої стане нинішній міський голова, набере значно більше, ніж прохідні три відсотки. І це врешті-решт може сплутати карти всім основним політичним гравцям.

Допоки Володимир Хомко зберігає хороші стосунки як з нинішнім губернатором Рівненщини, регіоналом Василем Берташем, так і з народним депутатом, нашоукраїнцем Віктором Матчуком. І у випадку, якщо жодна з очолюваних ними партій, разом зі своїми партнерами, не зможе отримати, так би мовити, контрольний пакет у Рівнераді. В руках мера, вочевидь, опиниться “золота акція”. І вже він вирішуватиме, якій коаліції бути.

Дізнатися більше





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ