13.08.2010, 09:41

Рівненських дітей-сиріт віддадуть церквам?

У кімнатах колишнього гуртожитку льонокомбінату на Фабричній, 20 у Рівному незабаром житимуть діти-сироти. Міський голова Володимир ХОМКО підписав уже 20 ордерів, проте переконує: кімнат-квартир для сиріт буде значно більше. У них практично можна жити, треба було б лише зробити ремонт та поставити меблі. Саме це й запропонував мер зробити церквам різних конфесій, які працюють у Рівному.

Поселити дітей-сиріт, які вже “випустилися” із сиротинця та вирушають у самостійне життя у кімнати колишнього гуртожитку замість гарантованих державою квартир — варіант, обраний для вирішення житлового питання міським головою Рівного. Мовляв, і гуртожиток недарма приймаємо, і знедолених дітей поселимо. Бо ж за всіма чергами максимум, що місто може давати, це по квартирі щороку. А так одразу кілька десятків житлом забезпечимо. Тим більше, що їх у черзі вже майже 80 назбиралося.

— Я в гуртожиток недарма вчепився, — коментує Володимир Хомко. — Поки черг чекатимемо, то ці діти не просто виростуть, а постаріють і повмирають, так житла і недочекавшись. А гуртожиток — гарна можливість ці питання закрити. Шкода тільки, що й так, поки тривав процес передачі, чимало кімнат там “подеребанили”.

Своєрідно поділити між собою ці кімнати, аби допомогти дітям зробити в них ремонти й купити якісь меблі, міський голова запропонував членам Міжцерковної ради.

— Звісно, ми можемо виділити кошти з бюджету, але вони будуть мертвими, а так — живе спілкування, ще й допомога, — агітував Володимир Хомко церковників.

І вони ніби погодились. Але одразу ж почали ділити між собою... дітей. Адже одна з протестантських церков попросила віддати їм під опіку їх прихожанина, який нібито у списку дітей, які житимуть на Фабричній... За ними не промовчали й інші: католикам — католиків, протестантам — протестантів і так далі. Затим задумались: мовляв, це ж нерівномірне навантаження на різні конфесії може бути.

— Ви подумайте, мова ж не йде про якусь конкретну суму, важливий факт допомоги. А потім як вирішите, так і зробимо. Треба, то кімнати покажемо, або ж зустріч разом з цими дітьми проведемо, — підсумував мер.
А потім церковники ніби схаменулись.
— Важливо ж допомогти у першу чергу, тому конфесії, до яких належать сироти, ніби й ні до чого, — заговорили в один голос. — Допомагати треба без прозелітизму (прагнення завербувати якомога більше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення — авт.).

Що ж саме (дітей чи кімнати) обирати для допомоги — вирішили визначати без присутності мера.