День пасічника: Національний музей бджільництва України

Музей існує з середини 1980-х років. Життя бджолиної сім'ї, технологія збору меду, розвиток наукового бджільництва, повір'я і легенди, пов'язані зі збором меду — теми, про які можна дізнатися в музеї. Тут розкажуть, наприклад, що бджільництво буває трьох видів: бортьове, кузовне і пасічне (вуликове).

Борть довбають у живому дереві, кузов підвішують до дерева в лісі, а вуликом служив колись звичайний пень з дуплом, поставлений на пасіці. Все це можна побачити на музейній території.

У музейних стендах і вітринах — інвентар бджолярів ХІХ століття, малюнки та гравюри, перші видання, що відображають розвиток «медової науки». Роботи того ж П. Прокоповича публікувалися в Європі та США, він є визнаним в усьому світі реформатором технології збору меду, вченим-просвітником, педагогом і біологом. Його послідовники зберегли та примножили основу культури українського бджільництва, довгий час знаного як найбільш передове у світі.

Ми дізнаємося, які святі «опікуються» медозбором, про народні «медові» свята, про технології приготування численних медових напоїв і солодощів. І, звичайно ж, зможемо продегустувати солодку радість і гордість України - її мед. Цього продукту тут - більш ніж широкий вибір: на радість не тільки дітям, а й дорослим. Так що - правильно вибираємо мед і після відвідин музею вживаємо його з розумом і знанням технології!