ХВОРОБА-ПРИВИД: Як лікарі діагностують те, чого не існує [Дослідження]

— Галино Петрівно, ну принесіть же ж нашатир та тахометр, — галасує та, що біля ліжка.
— І лікаря, і тахометр, — невдоволено бубнить під собі під ніс на ходу до маніпуляційної.

Женька повільно приходить до тями. Чи то від нашатирю, який тремтячими руками під ніс тиче зовсім юна медсестра, чи від її пронизливого галасу. Одразу підводиться.
Медсестричка знервована, вже втретє не може натягнути "нарукавник", щоб виміряти тиск.

— Тсс… А ну тихо, і так не чути, — до сусідок по палаті, які кілька хвилин сиділи як вкопані, а тепер помітно ожили й перешіптуються між собою.
На порозі виростає кремезний чоловік у білому халаті.
— Що таке? — беземоційно киває головою довгожданий Петрович.
— Непритомність, — голосом мерця відповідає медсестра. — Тиск — 60 на 40. Бачте, бліда яка…

— Нічого. Нічого, — приговорюючи, притискає до Женьчиних грудей холоднючий фонендоскоп. Дає якусь пігулку і вже у дверях: — Завтра зранку як прокинешся — до мене!

Того ранку Женьку таки виписали з лікарні, де вона тиждень пролежала з гайморитом. Але виписали з новим діагнозом: вегето-судинна дистонія. І довжелезним рецептом. Перелік на будь-який смак — тут і антидепресанти, і нейролептики, що пригнічують почуття страху, і трав’яний збір, і вітаміни.

Сьогодні такий діагноз — один з найрозповсюдженіших в Україні. Його ставлять під час більшості прийомів у невропатолога, кардіолога, психотерапевта.

Вам кажуть, що ви хворі на вегето-судинну дистонію, коли маєте проблеми із серцево-судинною системою. Наприклад, коли у вас стрибає тиск або порушена частота серцевих скорочень, чи біль у грудях.
У дихальній системі таку хворобу вам діагностують, коли у вас задуха, задишка, прискорене дихання.

У шлунково-кишковій системі — коли нудота, блювання, печія, відрижка, запори, проноси, болі в животі.
У терморегуляційній системі — озноб, підвищена пітливість, хвилі жару і холоду, коливання температури.
У вестибулярній системі — запаморочення.
У сечостатевій — прискорене сечовипускання, свербіж і болі в ділянці геніталій.

Але найчастіше "вегето-судинна дистонія" лунає в кабінетах лікарів, коли у пацієнтів емоційні розлади. Тривога, занепокоєння, підвищена дратівливість, стомлюваність, знижена працездатність, внутрішнє напруження, плаксивість, розлади сну й апетиту, різні страхи.
Але чи варто боятися такої поширеної хвороби?

"У мене дочка — терапевт з червоним дипломом. Не купленим, чесно заробленим. Причому не так давно, — ділиться столичний кардіолог з провідного центру кардіології, кандидат медичних наук, а до того ж лікар у сьомому поколінні Ігор Маньковський. — Так-от, коли я в неї допитувався, що таке ВСД, вона мені каже: "розумієш, це такий діагноз, коли лікар не може визначити хворобу — ніби все нормально, аналізи непогані, а людині зле". Про джерело хвороби "ну екологія дурна, неактивний спосіб життя — треба вітамінів більше вживати, на природу їздити, спортом займатись..." І все в цьому дусі. Потім вона ж пояснює, що так їх вчать в інституті".

Маньковський багатьох викладачів знає особисто, з багатьма і сам навчався. "Ну чому ви дітей вчите?" — дещо жартома. Ті тільки руками розводять: "Ну…".
"От і вашого Петровича так навчили", — констатує.

Лікар, який вже двадцять сім років лікує серця, при зустрічі з такими Петровичами одразу радить поцікавитись, чому саме вегето-судинна дистонія. "Адже ж діагнозу ВСД в сучасній медицині взагалі-то не існує".

Невже так само, як з дисбактеріозом — іншою "хворобою", яку часто діагностують в Україні, але яку у розвинутому світі не визнають? "Свідомо" знову почало перебирати європейську та американську медичну літературу — тепер у пошуках терміну "вегето-судинна дистонія". На відміну від дисбактеріозу, таке поняття зустрічається. Але — не як хвороба, а як симптом. Тому ліків від такої хвороби немає ані в Британському формулярі, ані в переліку американської FDA, що слідкує за якістю їжі та ліків.

Немає такого поняття "Вегето-судинна дистонія" і у Міжнародній класифікації хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я. Яка взагалі то є офіційним документом для нашого Міністерства.
Чому ж наші лікарі діагностують таку "хворобу"?

"Як буває зазвичай, пацієнт скаржиться лікарю, що серце у нього болить, голова йде обертом, руки холодні, але чомусь пріють, вранці нудота, до вечора шум у вухах, а вночі безсоння. А ще іноді трапляються напади паніки і навіть непритомність — на рівному місці!", — пояснює лікар-кардіолог Ігор Маньковський. "По правді кажучи, лікарю простіше відразу заявити: "Та у вас, дорогенька, ВСД, чого ж ви хочете?". І більшість саме так і робить".
А ще, ВСД — це дуже вигідно для тих лікарів, що отримують комісійні від продавців ліків.

Основний курс терапії, як правило, триває від чотирьох до шести місяців. Весь цей час під контролем "лікаря" "хворому" рекомендують: препарати калію, кальцію, вітамінно-мінеральні комплекси, судинні препарати, засоби, що поліпшують харчування, обмін речовин, антидепресанти. Ваш гаманець знадобиться фармацевту та лікарю. Але чи потрібно це вам?

Це не хвороба, а симптом, що свідчить про порушення в організмі, — підтверджує невролог, кандидат медичних наук Марина Супрун. Постійна відвідувачка міжнародних конференцій з неврології, два місяці тому повернулася з останньої у Бонні. Майже щодня доводиться запевняти пацієнтів, що ні на яке "ВСД" вони не хворі.

"У вегетативної системи дуже важлива функція: вона регулює життєдіяльність організму", — береться пояснювати на пальцях невролог. "Ось уяви, що людський організм — це школа і все, що в ній відбувається, координує директор. Так от у нашому організмі в ролі директора — центральна нервова система".

В руках уже олівець. Починає малювати схему: "Цей директор регулює роботу всіх без винятку органів, забезпечуючи гармонію і цілісність. Директор має двох заступників — соматичну і вегетативну системи. Так от, "соматика" координує роботу скелета і м'язів, тобто відповідає за рух. "Вегетатика" — керує діяльністю всіх внутрішніх органів, залоз і судин. Під її відомством і обмін речовин, і всі пов'язані з ним функції: кровообіг, травлення, виділення, дихання, розмноження".
Що ж робити, коли лікар вам ставить "вегето-судинну дистонію"? По-перше, усвідомлювати, що ви не обов’язково хворі. Хоча з’ясувати, про що говорить ваш організм, варто.

Наприклад, стрибки тиску та біль у грудях насправді можуть бути тахікардією, кардіалгією чи гіпертонічною хворобою. Задуха, задишка — не дай Боже астма чи пневмонія. А запаморочення — може виявитися вагітністю. Яка звісно є не хворобою, а великим приводом радіти.
"Якщо ВСД не викликає патологію, ми маємо один хороший рецепт. Будьте щасливі!" — психотерапевт Тетяна Мілаш уже не одного пацієнта "зняла" з антидепресантів.

Ось головні запоруки "безВСД-шного" життя від неї:
Покинути курити та менше вживати алкоголю. А разом з цим виключити каву та енергетики.

Як це не банально, але здоровий сон був, є і буде найкращим способом боротьби зі втомою, поганим самопочуттям і стресом.
Повітря, сонце і вода. "Гуляти, якомога більше гуляти та дихати", — говорить вона.

Спорт. Тут для кожного свої критерії. "Тобі не підходять: високоінтенсивні заняття з різкими рухами, вправи, при яких голова виявляється нижче рівня грудей, і вправи догори ногами. Ідеальні тренування: плавання, пілатес, йога".

"Запишись на масаж. Це справжнісінька психотерапевтична процедура! Вже через п'ять хвилин у крові підвищується вміст ендорфінів, — розтягується у посмішці лікарка. — Масаж розслаблює і сприяє кровообігу".

Коли Женя за три дні після виписки прийшла на чергове обстеження до лора, дорогою зустріла Петровича.
— Бачу нам уже краще. Така свіженька. Пігулочки то допомогли?
— Ага, допомогли. Дуже…

Насправді рецепт від Петровича так і залишився невикористаним. У смітнику. Справжню причину непритомності з’ясувала на прийомі у дієтолога. Перед Петровичем дівчина дванадцять днів була на суворій дієті. І свідомість втратила від банального голоду.