31.10.2017, 07:16

Сьогодні у всьому світі святкують Хеловін

Хеловін — одне з небагатьох свят, коли на вулиці міста виходять люди в незвичному вбранні і лякають одне одного. Ще зовсім недавно це свято відзначалося лише в США, проте тепер воно набуває все більшої популярності у Європі. Не стала винятком і Україна.

До цього часу багато забобонних та містичних рис цього кельтського звичаю загубилися в історії. Хеловін став маскарадом із театралізованими дійствами, клубними вечірками, конкурсами та концертами. Молодь, перетворюючись у вампірів, демонів і відьом, з'їжджається в клуби і дискотеки і біснується від заходу до світанку.

Подекуди цей день почали відзначати навіть в інститутах і школах.

Історична довідка

Свято Хеловін виникло в дохристиянські часи серед кельтських племен, що населяли території сучасної Британії, Ірландії і північної Франції.

У кельтів існувала традиції святкувати початок кожної пори року. Саме тому на 31 жовтня випадає найголовніше кельтське свято Самхейн (Samhain). Згідно із давніми віруваннями, в цей день відкривалася межа між світом живих і мертвих. Кельти надавали цьому звичаю великого значення, аби не стати жертвою тіней мертвих, вони виряджалися у звірині шкури, гасили вогнища у своїх домівках і усім своїм виглядом намагалися відлякати привидів.

Свято, подібне Хеловіну, існувало і на Русі у стародавніх слов'ян. Воно називалося Навій День (від старослов'янського "навь" – мертвець, небіжчик, покійний, померлий) або Проводи і святкувалося навесні.
Християнська церква довго боролися зі старими могутніми богами, але, на жаль, язичники продовжували відзначати свої споконвічні свята, незважаючи на заборони і гоніння. І тоді Папа римський Григорій III вирішив перенести подібне католицьке свято Всіх Святих (All Hallows Even) з 13 травня на 1 листопада. Таким чином, католицька церква почала святкувати велике свято одразу ж після язичницького.

Церква та освітяни проти свята язичників

Збільшення популярності цього давнього кельстського свята на території колишнього СРСР призвело до неоднозначної реакції влади та церкви. До прикладу, з 2003 року в Москві святкування Хеловіна заборонено відповідними розпорядженнями російської влади, через наявність у заходах елементів релігійного змісту (культ смерті або знущання над смертю, уособлення смерті і духів зла і т. д.). А в Україні цього року Сімферопольська та Кримська єпархії Української православної церкви Московського патріархату закликали православних віруючих не брати участі у святкуванні Хеловіна.